1.2 Нові правила гри

При прибутті у новий сховок, Донар одразу облюбував собі колишню кімнату командира гарнізону. На відмінну від його старого робочого місця, вона була світлою та просторою. Великі стелі відкинули відчуття клаустрофобії, а широкий робочий стіл давав змогу розставити усі потрібні йому речі на одному місці. Хоча кімната давно була покинутою, вона не була зруйнованою чи обікраденою. Усі  потрібні речі були вивезені та переміщені на нове місце, а все інше вирішили не чіпати. Меблі залишилися на місці, як і стара карта імперії, що вже не відповідала сучасним кордонам. Це місце залишилося таким собі куточком історії, музеєм, який демонстрував, що колись це був кордон держави.

Настоятель Білого Грому в цілому був задоволений новим місцем для своїх винищувачів. Частково зруйнована фортеця у Блеквуді давно не відповідала житловим нормам, а після битви з Передвісником взагалі припинила своє існування. Цій ж фортеці бракувало тільки генерального прибирання та обжитості. Навряд вони тут залишаться на довго, але поки це їхнє місце проживання, його потрібно привести у порядок.

Зламана рука Донара заважала проводити результативне прибирання. Кістка досі зросталася, хоча вже й не боліла. Він ще легко відбувся на відмінну від свого учня Нормана. Нарікати було нічого. Все, що зараз хвилювало зрілого чоловіка, це складання нового плану дій. В цьому йому допомагав Ньойорд. Він мав великий досвід у плануванні операцій. Настоятель Чорного Грому мав гострий розум та достатню зухвалість, щоб могти перегравати своїх опонентів. Вже ось кілька днів два лідера винищувачів проводили наради стосовно подальшого ходу подій. Вони змогли скинути Відлік з хвосту, але це був тимчасовий успіх. У протистоянні щита та меча, щоб вижити потрібно завжди адаптуватися до нових умов. Поки що можна було зупинитися тут. Тихе непримітне важкодоступне місце є хорошим варіантом, щоб відновити сили та підготуватися до наступного бою. Принаймні, доки про нього не прознають вороги.

***

Ньойорд стояв біля великої карти, що була на стіні. Кабінет Донара був чудовим місцем, щоб проводити приватні розмови. Чоловік досі хотів взяти командування групою під свій контроль, але настоятель Білого Грому все опирався. Все-таки це його люди. Важко віддавати своїх підлеглих іншому керівнику, коли на кону стоять їхні життя. Доволі не просто було вживатися двом королям на одному полі, але вибирати не приходилося. Знайти компроміс було простіше, ніж роздроблювати сили на безглузді амбіції.

— Знаєш термін « королівське полювання»? — запитав Ньойорд, обернувшись до Донара.

— Ні. Це не я проводив свій вільний час на світських заходах імперського двору, як ти.

— Коли ти перебуваєш у колі освічених людей, ненароком й сам починаєш думати, що ти один з них.

Ньойорд дістав бокал, що пилився у серванті та протер його ганчіркою.

— Королівським полюванням називають тиждень в році, коли найвпливовіші сім’ї імперії з’їзджаються в резиденцію імператора на змагання у полюванні на здобич. Мисливці відправляються у заповідник Т’юдора та мають тиждень, щоб спіймати сойку, зайця та оленя. Після того, як три тварини будуть спіймані, учасник повинен повернутися з лісу та показати трофеї імператору. Перший, хто досягне успіху отримує для своєї родини благородне ім’я, яке перечислює гілку до голубої крові. Після цього члени сім’ї можуть займати державні посади у імперії та займати місця у сенаті. Виграшний квиток, що дає змогу змінити своє життя.

— Забави для багатіїв. — зневажливо фиркнув Донар.

— Найцікавіша частина зовсім не це, а те, як саме учасники дістають всі три шкури. Вони відбирають їх у своїх противників. Мало того, що тобі потрібно хвилюватися про полювання, тобі потрібно вміти постояти за себе, щоб вийти живим з лісу. В цьому і вся суть королівського полювання. Сотні родин готові послати своїх синів та доньок у клятий ліс, щоб отримати змогу дібратися до влади. Ризик того вартий, особливо враховуючи, що цей турнір проводять раз у десять років.

— Королівське полювання у імперії Т’юдорів? Якось не відповідає рівню імперської влади.

— Коли тільки започаткували цей турнір імперії ще не існувало, а король Т’юдор Лукас І Великий мав у своїй власності тільки кілька бідних провінцій. За короткий час він зміг підсилити свою владу та зібрати навколо себе вірних прихильників. Вони довели свою лояльність в такому роді турнірів. Коли ти щось важко досягнув, ти починаєш це цінувати. Починаєш цим пишатися. Король очевидно не був дурнем, тому і став найвизначнішою постаттю своєї епохи.

— До чого ти ведеш?

— До того, що зараз у нас є три тушки потрібних тварин і нам потрібно вийти з лісу, щоб перемогти. Полювання на тварин, змінюється полюванням на людей. Всі учасники захочуть відібрати твою здобич.

— Передвісник грає роль здобичі, а приз це його могутня сила.

— В яблучко. — Ньойорд налив вино у протертий бокал та простягнув Донарові. — Головне, втримати здобич. 

— І як ти плануєш утримати здобич?

— Щоб перемогти у війні, спершу потрібно перемогти себе. Пересилити власні переконання, відкинути честь та закони кодексу. Потрібно робити не то, що вважаєш за правильним, а те що потрібно.

Ньойорд пройшовся пальцем по брудній поличці. Його палець різко вкрився великим шаром чорної пилюки. Донар знав цей погляд Хитрого Лиса. Переступати через принципи не важко, коли ти їх не маєш. Ньойорд був одним з таких людей. Він був готовий піти на будь-які кроки, щоб здобути перемогу.