Винахідниця
Глава 31
Я гуляю на вулиці, раптом мою увагу привернула одна печера, з якої світиться. Я обережно зайшла туди й побачила трьох незнайомців, які сидять у печері, двох чоловіків і одну жінку. Я здивувалася, адже у горах давно ніхто не живе. Люди помітили мене і здивувалися не менше, ніж я.
- Хто ви така? - запитала жінка.
- Мене звуть Мар'яна. Я і мої друзі оселилися учора у горах. А хто ви такі?
- Я Лея, а це мої брати Лев і Золтан, ми теж живемо тут.
Коли жінка називала імена братів, то вказувала спочатку на Лева, потім на Золтона.
- Якщо ви оселилися у горах, то від когось переховуєтеся, - зробив висновок Золтон.
Я не хочу розповідати незнайомцям про себе і людей, які зі мною, бо я не знаю, чому ці люди тут і що вони можуть зробити.
- Отже, давай домовилися так ви і ваші друзі не чіпаєте нас, а ми не чіпаємо нас і живемо собі тихенько по сусідству. Мої слова і своїм друзям передайте, я не хочу проблем, - сказав Золтон, мабуть, він найстарший брат.
- Я згодна на ваші умови, - сказала я і швидко вийшла із печери, швидко пішла до будинку.
#911 в Фантастика
#246 в Наукова фантастика
Відредаговано: 24.11.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
