Винахідниця
Глава 25
Після цього випадку Ярослав зателефонував мені на розумний будинок. Я відповіла, цікаво, що мені скаже колишній охоронець.
- Добрий вечір, Ярославе. Що ти хочеш мені сказати?
Я запитую це глузливим тоном.
- Ти дарма глузливим тоном говориш. Тобі кінець! Ти маєш мені домогти із удосконаленням ситеми!
- А що, Карина не може нічого вдіяти? - запитала я і розсміялася.
- Не твоя справа, але ти мені допоможеш хочеш ти цього чи ні!
- Мені набридло слухати твою істерику. Бувай.
Я перервала зв'язок, хай і далі біситься.
Працюю у майстерні, двері відкрилися і зайшов Констянтин.
- Привіт, Мар'яно. Я прослідкував за Ярославом у локальній мережі, він має намір напасти вночі й викрасти тебе, він хоче зробити переполох і під шумок викрасти тебе. У нього нічого не вийде, бо я викрав його телепорт, а іншого у нього немає.
Хлопець широко посміхається, він задоволений собою.
- Ти молодець, правильно зробив. Уже пора ламати плани Ярослава, мені дуже смішно спостерігати за його провалом.
Від похвали посмішка Констянтина стапла ще ширшою.
У лаболаторію зайшов Марк.
- Привіт, Мар'яно, Констянтине. До речі, я тебе шукав, справа до тебе є.
Констянтин і Марк вийшли у коридор.
#911 в Фантастика
#246 в Наукова фантастика
Відредаговано: 24.11.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
