Винахідниця

Глава 19

Я намагаюся вирватися, але не можу, Ярослав витяг із кишені щось схоже на проволку, воно обплутало мої ноги і руки, я не можу розплутатися.

- Ярославе, відпусти мене!

Хлопець мочки несе мене.

- Я тебе віддам в руки Давиденкові, хай розбирається з тобою.

Я трохи звільнила руку й натиснула на кнопку, яка виглядає, як звичайний гудзик, вона знаходиться в районі спини.

Невдовзі Марк і Констянтин знайшли мене, звільнили, а Ярослав утік. Його не змогли наздогнати, тому що він кудись телепортувався.

- Він працює на Давиденка, хотів віддати мене йому, так і сказав.

- Хай тільки спробує прийти до мене, він буде покараний, - сказав розізлений Марк.

Ми телепортувалися в будинок, Констянтин тримає мене на руках, відпустив мене лише в моїй кімнаті, поклав на ліжко.

- Мар'яно, як ти почуваєшся? - запитав занепокоєний хлопець.

Я сором'язливо посміхнулася і відповіла:

- Я почуваюся добре.

Раптом на мій розумний гудинок подзвонив Давиденко, я не відповіла, не хочу чути його і бачити.

Та мені на смартфон прийшло текстове повідомлення:

" Мороз Мар'яно, тобі кінець!"

Ми почули гудіння, виглянули у вікной побачили, що до будинку наближаються роботи.

Подобається

#911 в Фантастика
#246 в Наукова фантастика

Відредаговано: 24.11.2023