Глава 14

Невдовзі інші люди Давиденка повторили спробу на нас напасти, але ми зову відбилися. Більше його люди не намагалися на нас напасти, але ми насторожі, ми думаємо, що чоловік готує для нас якусь пастку, особливо для мене.

Я створила програму, яка може змінювати вигляд будинку постійно, вона працює автономно. Таких технологій ще світ не бачив, навіть деякі мої колеги хотіли навчатися у мене, але я не навчаю нікого. А зараз мені головне позбутися мого ворога Давиденка. А мені хочеться жити як раніше, спокійно.

А ще я створила таку систему, яка може побудувати будинок за лічені години, потрібно тільки задати габарити будинку і дизайн. Ми телепортувалися в іншу частину лісу й створили такий будинок. Потім я створила спеіальні датчики, які мють налякати наших переслідувачів. Я упевнена, що ліс тепер тільки наш і ніхто не зможе нас знайти і ми спокійно можемо готувати сюрпризи для Давиденка. 

Але я помилилася, один чоловік проскочив до нас, прийшов, ми його схопили й почали допитували. Антон стверджує, що він не людина Давиденка. Я одягла на нього датчик, який транслює його думки. Виявилося, що він виконує завдання невідомо кого, людина зв'язалася з ним за допомогою локальної мережі. Чоловік був інкогніто, запрограмував хлопця на моє убивство. Ми розпрограмували мозок чоловіка, він більше не хоче мене убивати, навіть приєднався до нас. 

Я думаю, що це був Давиденко і його технології діють, це може означати, що їх удосконалили або можуть впливати поки що тільки на мозок однієї людини, а він хотів, щоб я удосконалила їх так, щоб можна було впливати одночасно на величезну кількість людей. Потрібно якнайшвидше все з'ясвати для того, щоб знати, як діяти.