Будинок, у який я телепортувала усіх нас більший ніж той, у якому ми знаходилися до того, як нас знайшли люди Давиденка.
Ми розташувалися у ньому. Я нарешті зламала захисти і отримала доступ до механічного мозку президента й почала його перепрограмовувати.
Після цього я спостерігала за Давиденком через локальну мережу, він лютує від заяв президента про те, що більше не буде співпрацювати з директором компанії й від того, що2 той готується розповісти пресі правду.
Програмісти Давиденка шукають проблему. Я знахожуся ніби в коконі невидимості, тому обхожу захисти акаунта Давиденка. Він хоче мене змусити на нього працювати, бо я можу більше, ніж його програмісти і він сам, а ще він хоче тримати мене під своїм контролем, а, може, й убити. Тому я маю зупинити Давиденка.
Марк почав учити мене прийомам самозахисту на випадок, якщо буде сутичка із людьми Давиденка.
А ще я готую технології для свого захисту, так що люди цього божевільного просто так мене не візьмуть. І я зупиню його й повернуся до нормального життя.