Винахідниця

Глава 1

Я іду вулицею від покупця, продала йому робота - домогосподарку і ручку, яка сама пише. Принцип її роботи в тому, що людина диктує, а ручка сама пише, для цього треба тільки на кнопку натиснути. Ця ручка зроблена спеціально для того покупця, його дивна забаганка, яку я успішно виконала і отримала за це гроші. 

До мене підійшла моя знайома, привіталася.

- Привіт, Мар'янко. Як добре, що я тебе зустріла. Я якраз ішла до тебе. У тебе є телепорт для подорожі у часі?

- Так, є, я його ще не продала. А тобі він навіщо?

- Хочу телепортуватися у майбутнє й подивитися, що там буде з нашою країною.

Я усміхнулася, от же ж нетерпиться їй дізнатися майбутнє.

- Але пам'ятай, що ти зможеш побачити тільки один з варіантів майбутнього, а їх може бути безліч. Наше майбутнє залежить від наших дій у сьогоденні, також непередбачувані події впливають на те, що буде в майбутньому. 

- Ти маєш рацію, не буду купувати телепорт для подорожі у часі. 

Жанна зі мною попрощалася й пішла собі далі. Я не хочу продавати телепорт для переміщення у часі, тому що не знаю, які наміри у людини і чи не порушить вона нічого в ході подій і не зробить погано. Я й сама не дуже користуюся цим пристроєм, а якщо і подорожую в часі, то тільки спостерігаю.

Раптом зупинилася машина, невідомий вийшов з машини, запхав мене в неї й вона поїхала кудись. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше