Війна і Україна

***

Давно не бачила вже Україна
Такого звірства, стільки гробів.
Але вона вже довго знала,
Що люди рашки то раби.

Надії, радощі, турботи —
Це все було її життям.
Тепер Дніпро реве і стогне
Бо ллється кров на його берегах.

Вони руйнують все й усюди
Вони вбивають просто всіх.
Безжалісно складають трупи,
Надія в них горить перемогти.

Наша русофобія завжди недостатня
Але прощати тепер ми не будемо
Бо перемогти нас, здолати
Не вийде, ми на їх трунах потанцюємо

Вони це знають, але забули дещо:
Ми боремося не за 11 тищ.
За життя України, її незалежність
ЗСУ вбивають наших ворогів.

Ми переможеними вже не будемо
В нас сумнівів не залишилось
Ми нашу неньку душею любимо
І віра в росню давно в нас завершилась.

Цей геноцид буде в історії навіки.
Ніхто не буде вже мовчать,
Ірпінь, Ізюм, Буча і інші
Вам зло це будуть вічно споминать!

Не буде вибухів вже більше
Спокійно в морі будемо купатися
Тільки що салюти в новий рік
Тепер не буде ніхто покупати.

Ми відбудуємо нашу неньку
Вона стане тільки гарніша
А росію згадувати будемо
Тільки як ворога цілого світу!

Подобається

#3253 в Різне
#836 в Поезія

Відредаговано: 12.04.2022