Життя.
Думала, біжить від тривоги, а виявилось: Життя!
Воно сочиться крізь переулки, без єдиного прикриття.
І ти чекаєш на нову главу, ще не дочитавши свою стару ...
Вдивляючись, в спокійні літери — Мріючи про спокійне життя.
Там десь пробігли діти, чи вони ховались від доща?
Проходить пара, суки сплетені ноги ідуть в один такт.
В них почалась — нова глава Життя!
Неважливо яка!
Довга чи коротка, перша чи остання...
Вона була нова.
Як с чистого листа!
І пише:
Думала, біжить від тривоги, а виявилось: Життя!
Просте, легке життя..
Черненкова Єсенія Данилівна.
12.05.2023
Відредаговано: 06.09.2024