Глава 5

АННА

-Ви вже розклались? Це добре!- зустріла нас на кухні Марія.

-Синочку, потрібно сходити в магазин, а то в холодильнику тут пусто,- звернулась до Ярослава його мати.

-А ти, Ладочко, йди сюди і помагай навести тут порядок,- звернулася Софія до своєї дочки.

-Я вибачаюсь, але можна Лада поїде зі мною? Вона дівчина й в шопінгу розуміється куди краще ніж я,- з хитринкою в очах він подивився на вище зазначену в його монолозі дівчину.

Щось впало. Всі обернулися на звук і побачили Аллу, яка була в повному ауті, а в неї в ногах валялася кастрюля.

-Я не знаю, мене попросили...

-Хто тебе шо просив? Йди допоможи хлопчику, а то зараз щось не те візьме і будемо їсти не відомо що,- і так відкрито кивала, мигала і намікала щоб Лада вже забиралася звідси.

І вони пішли з дому.

-А тебе, Давиде, попросимо піти нарубати дров, все таки в горах сиро, зимно і дуже багато злив.

-Добре!Аня поможеш мені?

-Добре! А то не дай Бог вріжешся, а так буде надійніше!- почала я дуже занепокоєно говорити про можливі наслідки необережної поведінки з сокирою.

-Та-та доню! Йди, так буде набагато краще!

А всі чотири жінки так хитро почали потирати руки, коли всі їхні діти вийшли.

-Думаєте в них щось вийде?

-Не знаю чи дві, але одну пару ми точно маємо посватати!

****

У дворі.

-Як думаєш, вони щось запідозрили?

-Ти бачив їхні довольні лиця? Думаю ні.Тобі чимось допомогти?

-Та в чому допоможеш? Сокиру дівчині не дам! Так, я ще той вар'ят, але ніколи не позволю дівчині робити чоловічу роботу.

-Ой, джентельмен знайшовся,- Аня почала відриватись,- а в кімнаті спорив зі мною до останього, я навіть поважати тебе почала, ще ніхто в мене так завзято не переміг.

-Сядь на колоду каменем і сиди! Боже, дай мені терпіння, щоб через неї не завалити наш план! Аня, ти такий енергетичний вампір!

-Америку відкрив, що правда, то правда, люблю людей доводити.

Давид знервовано подивився на неї, але промовчав. Не поминай лихо, поки воно тихо!

****

У цей час в магазині.

-Що будемо купляти?-діловито запиталась Лада.

-Не знаю, я ніколи не ходжу за покупками.

-Ти живеш з батьками?

-Ні, сам, але до мене раз в тиждень приходить домробітниця і все робить по дому.

-Зрозуміло, тоді бери візок і пішли добувати їжу.

Через дві хвилини наші герої ходили по магазині і вибирали продукти.

-А ти чим займаєшся?- спиталася Лада, для підтримки діалогу.

-В мене з моїм другом автосалон.

Дівчина бачила з якими іскрами в очах Ярослав розповідав про бізнес.

• -Ти любиш автомобілі!- не спиталася, а затвердила.
• -Чому так впевнена?
• -По твоєму погляду бачу!
• -Зрозуміло. А ти чим займаєшся?
• -Працюю в будівельній фірмі, дизайнером інтер'єру,- відмахнулась, а не сказала дівчина,- нічого цікавого!
• -Ти не щаслива через вибір професії?
• -Ні, я дуже люблю свою роботу, але дорога до вибору фаху в мене була важка.
• -Зрозуміло.
• Ярослав більше нічого не питав. Навіщо примушувати дівчину переживати не приємні спогади знову?
• -Це все чи ще щось потрібно?-спитався хлопець.
• -Це все, йдемо на касу.
• Через 20 хвилин вони сиділи в машині і їхали додому. Кожен думав про різне, про своє.

****

-Не штовхайся! Віддійди я тоже хочу подивитися! Ти диви і це нормально? Ну обійняти її не можна?- біля вікна з якого було видно сарай з дровами, чотири жінки сварилися одна з одною щоб подивитись на Давида і Анну.

Вони про щось говорили, сміялися і саме головне не помічали, що за ними дивляться чотири шпіона. В один момент, хлопець підійшов до Ані й взяв її на руки і поцілував, та дала йому по лиці, а потім через дві секунди сама накинулася на нього з поцілунком.

-Ой, батюшкі, нічого собі! Давайте всі на кухню, не будемо мішати!

-Дєвоньки, я звісно хотіла щоб дочка мужика знайшла, але щоб в перший день отак з хлопцем цілуватися! Аж стидно за неї!

-Тобі не вгода завжди!

-Було б дивніше якщо вона такого не зробила, тоді ми би сумнівалися чи твоя це дочка, а так відразу видно твоє чадо!- Алла як завжди в своєму репертуарі.

-Згадай як ми в бутилку на бажання грали. Там і не такі завдання були, а шо ти витворяла!

-Нє, а мій Давид молодець! Побачив нормальну дівчину і давай бика за рога!

-Я б сказала дівку за шось інше!

-Ану закрила пасть, а то получиш зараз!

- Ой боюсь-боюсь?Так контакт між Аньою і Давидом є, тепер треба за Ярославом і Ладою приглядати...

****

Цього ж вечора в кімнаті молоді.

-Ну і як день пройшов? Вони на крючку?- запитала Лада.

-Кароче, ми прийшли до того сараю, спочатку щось там спорили, а потім Давид почав анекдоти розказувати, ми й сміялись. Тоді він кидає сокиру, підходить до мене, бере на руки і цілує...

-Вона мені по морді...- перебив Давид.

-Я ж звідки знала, думала голову напекло!

-Ну і що далі? Він тебе поцілував?-неперпеливо перебила Лада.

-Ну, я ж говорю поцілував мене, а я йому по лиці, а він мені, типу, тихо за нами з вікна чотири шпіонихи підглядають...Ну я очима блись туда- реально стоять...

-А потім вона мене так поцілувала! Я в шоці був!

-Ну мусила я їх переконати в наших стосунках!

• -Ну-ну...
• -Що ти нунукаєш? Нунукає він! Навіть не надійся!Ти себе в дзеркало бачив?
• -Бачив, тому й нунукаю!- говорить і покривляється він.
• Тоді Аня зривається і накидається на нього щоб провчити, но в Давида була просто ідеальна реакція! І він вибіг на коридор, Анна побігла за ним і через секунд 5 гримнули вхідні двері, а тих двох більше не було чути.
• -Завтра наша черга показати нашим маман, що між нами щось є,- сказав Ярослав.
• -Як пропонуєш це зробити?
• -Ти бігаєш зранку?-він побачив що я махаю головою і продовжив,- ну тоді, підемо зранку на прогулянку в лісі, ранішнє повітря чисте й дуже корисне.
• -Хороша ідея, так і зробимо.