Глава 3

ЯРОСЛАВ

-Тьотя Дара,тьотя Марія, тьотя Софія? А ви тут що робите?-здивовано спитався я, коли побачив усіх маминих подруг,-а це хто?

Біля групки жінок стояли троє людей приблизно мого віку. Дві дівчини, одна з них низенька кучерява блондинка, а друга висока руда дівчина. І хлопець.

-А це синку, знайомся: син Дарини- Давид, дочка Софії- Анна й дочка Марії- Лада. А це мій син Ярослав.

• -Давайте ви зараз не будете нам говорити, що всі зібрались тут випадково,- сказала руда дівчина з ім'ям Анна.
• -Ага, здається мені, мамо, що до ніякого лікаря ви не ходили,- з підозрою обізвався Давид.
• -Мамо не хочеш мені все пояснити?
• -Ой, Ярославчику, давайте ми всі гарно зайдемо в наш дім!
• -До речі до дому теж є питання: мам, ти говорила, що буде великий гарний будинок, а що це за халупа?- спиталася з нервами Лада й задала вона правильне питання.
• -А шо? Дім не гарний? Ну з розмірами трохи перегнула, не каюсь, тебе би тоді сюди не затягла би.
• Далі всі нервово, але мовчки зайшли в дім.
• Мда... З розмірами будинку вони реально загнули! Тут вміщалось три кімнати, одна з яких вітальня, кухня і ванна.
• -Мама, надіюсь, що тут назбирається вісім спальних місць.
• -Назбирається! В кожній з кімнат є чотири ліжка,- відповіла Софія Йосипівна.
• - А тепер, коли ми зайшли до дому, прошу всім сісти за стіл і пояснити що тут твориться?- почав розмову я.
• - А шо твориться, ми просто зібралися відпочити.
• -Так, на якого мешта зламаного ти мене з собою тягнула і віддірвала від важливих справ на роботі!?
• -Мені просто захотілось відпочити зі своїм сином!
• -І вам всім цього захотілось одночасно,-поки я розбирався, ще три жертви підлої брехні сиділи мовчки і в голові робили якісь замітки.
• -Мама, з якими ви кажете намірами притягли нас сюди?-підозріло задала риторичне питання Лада,-часом не матримоніальними?
• -Стоп, ти підозрюєш, що вони стали свахами?-здивовано запитала Анна,- маааам, ти нічого не хочеш сказати?
• -Доню, ти що, ми живемо в сучасному світі, живіть як знаєте, хоть без одруження... 
• -Без одруження кажеш... Мама, я по очам твоїм бачу, що ти щось не договорюєш!
• -Та, ми домовились і нам не стидно! Махайтеся як знаєте, придивляйтеся як хочете, але щоб в кінці нашого відпочинку було дві пари повністю готових до весілля!- викрикнула Алла, таким чином здала весь їх план.
• -Мама!-викрикнув я.
• -Що?- закричали інші три жертви.
• І тільки чотири безсовісних жінки дивились на них, а в очах ні каплі стиду.
• -Ну подумайте, придивіться, а потім буде видно. А тепер ділимо спальні місця, в одній кімнаті будуть спати молодь, а в другій, так і бути, розташуємся ми.
• -Мамочкаа,-хитро так протягнула Лада,- а вас не соромить, що ви кладете спати в одній кімнаті зовсім не знайомих хлопців і дівчат?
• -Те від чого ви соромитеся, на те ми всі надіємось!,-ось так, просто заявила Марія.
• -Йдемо, що на них нерви свої тратити!-змучено запропонував Давид.
• -Пішли!- відповіли ми всі хором і з нервами, а в руках зі валізами закрокували у виділену нам кімнату.