Глава 1
-І що? Так і сказав?
-Так! Одружуватися він не буде, бо бізнес на першому місці! А те, що я внуків хочу, нікого не бентежить!
- -Твій хоть сказав що не до весілля йому і з дівчатами не зустрічається, а мій!? З дівками веселиться, а про женячку і не думає! Не нагулявся він бачте!
- -Ой дівоньки, ви маєте синів, чоловік і в 30, і в 40 одружитися може, а в мене то дочка! Виходити заміж вже треба, а то з внуками проблеми будуть! А моя вперта така, поки на ноги не стане, на мужика і не гляне!
- -А моя взагалі заявила! Нинчі весілля не в моді, бачте! В сучасному світі й без одруження можна жити! Во яка вона в мене! А це як, в невіру жити? Я їй так і сказала, а вона мені, що я старомодна і кон-конс-кост, йой шей слово таке вигадала! Тьху!
- -Консервативна?
- -Во, так і сказала!
- В куточку, за столом, в одному з найкращих барів міста, сиділи чотири жінки-подруги. Мали вони по одній дитині, а діти були вже дорослими й пари собі не хотіли шукати.
- Знайомтеся:
- Алла Григорівна, 50 років, має сина Ярослава, йому 28, який займається автомобілями, тобто є одним з піввласників автосалонів. Трудоголік, любить спорт.
- Дарина Іванівна, 49 років, має сина Давида, йому 26, він спеціаліст в ІТ, два роки тому розкрутився на грі, яку створив з своїм другом. Весельчак, любить клуби і розваги.
- Софія Йосипівна, 49 років, має дочку Анну, 26 років, головний бухгалтер академії мистецтв, кар'єристка, любить моду.
- Марія Зеновіївна, 47 років, має дочку Владиславу, 24 роки, дизайнер інтер'єру, пацанка, любить подорожі.
Після двох бутилок коняку:
- -А знаєте що? В мене є ідея фікс! Ик!
- - Яка ідея, Маріє?
- -А чому б нам не звести своїх дітей?
- -Так, цьому столику більше не наливати! Вона вже пригод шукає на свою голову!
- -Дарка, а чому ні? Згадаємо молодість! Пам'ятаєте як ми чудили?
- -Звісно! Остання наша авантюра закінчилася тим, що наші чоловіки забирали нас п'яних в мешти з участку, і це було 25 років тому.
- -Ой, зато є шо згадати! Правда Софка? Ти так, на п'яну голову зустрілася з майбутнім чоловіком.
- -Не нагадуй! Я тоді в нього зимою шапку спіонерила і давай як тікати на своїх каблуках. Кароче, як би він мене тобі не зловив, лежала би в травмпункті!
- - Пам'ятаємо таке, ми ж заді якоїсь машини ховалися. Тобто, спиралися, бо йти не могли.
- - І підслуховували?
- - Нє, ти що! Ми чесні громадянки! Ми підглядали!- гордо заявила Алла,- та, збирались ми рідко, але мітко! По наших походах "хрестових" можна мемуари писати!
- Всі не зговорюючись почали сміятись.
- - А що ми дивуємось від своїх дітей? Як би мене мама мітлою не нагнала збиратись, на весілля би не пішла!
- - Та, ти тоді ше в кущах відсиджувалась, а потім на другий день після одруження заявила що подаєш на розлучення. Правда, це все ти говорила як завжди на п'яну голову.
- -А чого, не погана ідея! Раз вже вийшло, що маємо два сина і дві дочки, то давайте зведемо їх. Може щось вийде. В кінці можливо поріднимося.
- -Як парувати будемо?
- -Зробимо так...