ВИСТУП ДЕПУТАТА ВІД ЛІВИХ РЕСПУБЛІКАНЦІВ

Місце: Парламент Імперії Нової Австралії

 Рік: 529

 Представник фракції лівих республіканців

 Лозунг: "Полон — не вирок"

 «Панове депутати, пане Спікере,

 Ми зібралися у час великої напруги. У наших гаванях стоять військові кораблі, наші родини проводжають синів і дочок на північ, а в казармах сидять ті, хто ще вчора стріляв по наших патрулях.

Але дозвольте нагадати: Імперія Нової Австралії — не просто держава. Це проєкт цивілізації, що збудована на зламі епох. Ми несемо спадщину не тиранії, а надії. Не кастовості, а рівності. Не жорстокості, а справедливості.

Полонений солдат із півночі, якого ми нещодавно почули, — це не образ ворога. Це дитина чужої жорстокої системи. Це людина, якій ніколи не дали вибору. Як і багатьом іншим, місцевим, яких Північна Імперія перетворила на гарматне м’ясо. Цих людей не можна судити так само, як комісарів, які кидали їх у вогонь, лишаючись в тилу.

 Ми, ліві республіканці, закликаємо:

✦ Відокремити командирів від мобілізованих під примусом.

✦ Створити державну програму реабілітації полонених — із освітою, адаптацією та можливістю отримати громадянство ІНА.

✦ Дозволити їм обирати: залишитись або повернутись. Але не тиснути, не карати, не таврувати.

І найголовніше — визнати гуманність не слабкістю, а силою Імперії. У нас є шанс не повторити зло, яке ці полонені бачили в себе вдома.

Ми не перетворимося на Північну Імперію, борючись із нею. Ми її переможемо — бо ми інші.

Полон — не вирок. Полон — це шанс.»

Після виступу до фракції лівих надійшло понад 2 тисячі звернень від родичів полонених та правозахисних ініціатив.

 Очікується окрема парламентська сесія з питань статусу військовополонених.