Розділ 5 Підсумки

Дуже хотілось додому. До рідних. Дружина приходила уві сні, пробував щось їй пояснити. Вона й так все знала і розуміла. Хотілось обійняти і цілувати, цілувати. 

Дзвінка, як завжди, в нього було не чути, лише вібрація. Прокинувся.

• Так, полковнику. Вже не сплю. Уважно слухаю.
• Капітане, 4 хвилини - машина внизу. Щось покажу тобі…
• Слухаюсь.

Квартира була в хорошому районі. Центр, але розвідники не їздять простими і короткими шляхами. За 40 хвилин були на місці. Еда провели в кабінет “Полковника”. Тут за столом сиділо все вище керівництво. Було напалено і працював кондиціонер. 

• Панове, ви вже всі знайомі з Едом, нашим ізраїльським гуру з певних операцій. Сьогодні вночі надійшли нові дані з фронту. Нічого унікально нового, але снайпер “Сова” привіз відео зняте власноруч. І розповідь про побачене. Необхідно думати про варіанти нової тактики: давай, Сова, вперед. 

Жалюзі закрились, світло пригасло. Сова тихо промовив:

• Дивіться, тут в тепловізорі чітко видно вороже ДРГ. Йдуть колоною - один за одним. Перший сапер з міношукачем у руках, потім інші. Сапера зняли першим, решта кинулись в траву і заховались. Тут же  відео перейшло в нічний режим. Половина ДРГ стояла на місці і не рухалась. Ось одна з тіней повільно пошкандибала вперед. Автомат воно тягнуло в руці.
• Панове, вірусоїди, повністю захоплені Nok вірусом, не мають теплового сліду. Вони невидимі для тепловізійних камер.
• Ну але ж вони повільні і тупі…
• Так, але їх командири мають нижчий рівень зараження. Вони практично звичайні люди. 
• Сова, - полковник проявив ініціативу, - що далі, чому в решти снайперської групи нервовий зрив?
• Я чітко поклав дві кулі в одного з тіней. Воно піднялось і пошкандибало далі. 
• Може ти схибив?
• Я не вмію хибити. Третій був у голову -  просто знесло ту голову і тварюка тоді впала. Але ще довго рухало кінцівками лежачи. Навіть живі напівлюди кинулись у різнобіч.
• Що скажете, панове?
• Ну це якийсь апокаліптичний блокбастер чи що? - Один з присутніх офіцерів відкоркував пляшечку водички і жадібно почав пити.
• Ні, це не Голівуд і не фільм про зомбі апокаліпсис це тепер в нашій країні.  
• Вони стали невидимі для тепловізорів, але є плюс в тому, що вони повільні і тупі. Але чи надовго? Що буде, коли воно сяде в танк і поїде? 
• Дані розвідки свідчать - вірусоід поволі еволюціонує. Може прийти час, коли воно буде розмовляти з людьми. А потім сяде у танк.
• От халепа - воно захоче свою державу і представництво в ООН.
• А це сумно, - продовжив полковник, - стане справжнім апокаліпсисом і кінцем для людства. 
• А штучний інтелект? Ви забули? З якого боку кінець прийде швидше?

Сумні думки не полишали Еда. Вся картина і всі пазли складались в доволі похмуре полотно і швидкого вирішення цієї ситуації не було. Думки про те, що кінець вже поволі розпочався стали для нього зрозумілими і ясними, мов кришталь. 

• Все, пора додому, обійняти коханих, рідних, близьких. Хоча б обійняти, можливо, востаннє…