Розділ 1 Я тут

Це розпочалось давно. Дуже давно. На землі тоді був Пермський період. Щось подібне було і на рідній планеті Енніоку. Всі форми життя розвивались схожими з земними шляхами (в основі всесвіту були однакові майже повністю схожі закони математики фізики та хімії). Але лише на початку. Вірус Енніоку став бактеріофагом, паразитом на тлі бактерій. Життя на планеті QZ 47532759 розвивалось типовими для цієї частини Всесвіту шляхами. Як задумав Бог. Але вірусна форма життя стала домінувати, і максимально розвинутими на цій планеті стали бактерії, псевдо комахи та дрібні плазуни, буйна різноманітна рослинність. І вірус. Море та водойми були царством риб, земноводних створінь та інших морських мешканців. Вірус бачив і чув світ очима дрібних комах та плазунів. Цей світ не побачив форм життя схожих із земними динозаврами. Еволюція на цій планеті сотні мільйонів років йшла своїм дивним повільним шляхом. 

Люди, потрапивши на цю дивну планету, в часи Великої Експансії, першопричиною якої і став у майбутньому цей вірус, випадково заразились, і Nok вірус спочатку усвідомив себе як людина і зрозумів всю свою суть.  Він зрозумів, що воно таке і які в нього  перспективи. Рости, поширюватись без кінця, жити вічно. Homo Sapiens виявився ідеальним біологічним носієм і засобом поширення у Всесвіті. Тоді, як здавалось вірусові, ідеально було зробити стрибок у часі в минуле і там почати свою вірусну експансію ще до винаходу вакцини. Було б ідеально, з точки зору вірусу, почати з моменту виходу людей до зірок. Але тут і виникла критична проблема - вірус не вмів  мріяти і фантазувати як люди. Часова штучно створена аномалія - це був акт, який змінив хід буття. Акт антибожественної волі. А можливо так все і було задумано?