- Це класична схема - Еду стало смішно, - сили добра проти сил зла, чорне проти білого, пекло та рай? Ангели, як вас звати? Чи демони?
- Я, першим відповів чоловік, - Шукаючий або Search.
- А я Love, кохання, коротко Lo.
- Люба значить. І Серж, Серьога.
- Едік, краще Ло і Серж. Як і є насправді.
- Ми тримаємо рівновагу між Великим Ніщо та Світом, час якого має свій Початок та свій Кінець.
- Великий Вибух? - Запитав Едік.
- Так. Це грубий опис. Великого вибуху не існує. Архітектор створює світ кожну мить. Але Енніок, розумний вірус, вирішив стати Богом, Йому, Архітектору, це в якомусь із циклів, мабуть, набридло. Він вирішив пограти, або поексперементувати з нами, з тобою, з Енніоком, з тисячами інших рас.
- Із тисячами? - Запитала жінка. Їй було смішно.
- Так, так. Можливо із мільярдами. Ключове слово – можливо. Сержу теж стало трішечки смішно.
- А хто ж я? І навіщо? І хто такий архітектор?
- Ти людина, один із мільярдів, один із тисячі обраних на планеті Земля тут і зараз. Для боротьби. Ти ж ніколи не здаєшся і борешся завжди?
- Не знаю. Але не здаватися – мій принцип.
- Твоя сигнатура обрана за принципом "ти - місце твоєї самоідентифікації". Твоє фізичне розташування зараз – Ізраїль. І сигнатура частково зміщується в цю частину твого світу, в цю непросту, але гарну країну зі складною долею, купою проблем, можливостей і викликів у ХХІ столітті. Хоч і твоя батьківщина нині бійцями не обділена. Там працюють інші групи деміургів. У вашому часі люди так багато вбивають один одного.
- Ну так. Можливо…
- Аааа, і твоє улюблене слово – можливо. Ло сміялася.
- Великий Архітектор, Експериментатор, Режисер трагіфарсу на ім'я «життя», це, мабуть, Бог. Ти дізнаєшся точно коли помреш, тоді в площині іншого всесвіту ти зможеш поговорити з Ним.
- І з Буддою, з Ієшуа - Ісусом, Магометом, і з іншими історичними особистостями, що реально жили.
- Ти зустрінешся з усіма, кого ти знав і любив у цьому житті. На нескінченній лінії часу в іншому всесвіті вони будуть усі, навіть ті хто зараз ще маленький, кому належить ще вирости, постаріти і померти коли тебе тут уже давно не буде. Там часу, в зрозумілому сенсі, до речі не зрозуміло кому крім Бога це зрозуміло, немає. Час та матерія це і є Бог.
- Ви хочете сказати, що я потраплю до раю? Або пекла?
- Ні Едік, рай та пекло – це старі людські концепції. Вони стають не актуальними вже у твоєму часі.
З'явився Меоокс. Дивно схожий на Райяна Гослінга з «Той, що біжить по лезу 2049».
- «Ну так, - подумав Едік, - андроїд, хто ж ще?»
- Ти маєш рацію, це ж образ, з твоєї пам'яті. – Серж, помовчавши хвилину, коментував. - Гарний фільм, майже як було насправді. Але було таки не так.
- А як було?
- Ед, не питай, ти ж розумієш що буде якщо ти дізнаєшся Всю правду? Для заспокоєння твого розуму ми можемо тільки сказати: кризи в людській історії були і будуть завжди. Якщо ми існуємо, ви подолали ці виклики. Екологічний, енергетичний, гуманітарний – зростання людства, морально-етичний та інші. І цей – вірусний. Людство гинуло багато разів і у різний спосіб. Але на нашій лінії життя вдалося вижити.
В 2039 році людство черговий раз було за крок від загибелі але тут починається часовий парадокс – вірус з майбутнього ломає лінію часу. Енніок не зміг передбачити нас, для тебе Ед нас - «Деміургів». І скоро ви зможете зробити цей неймовірний стрибок у розвитку. А ми зможемо свій стрибок чи вірніше – аномальний перехід сюди у ваше далеке минуле. У вас Ед будуть технології яких поки що не існує. У 22 столітті люди переосмислили теорію великого Енштейна, змогли додати до неї ще кілька таких-же великих теорій, зрозуміли простір/час/гравітацію, змогли вийти до зірок. Але час непідвладний «простим смертним». Навіть таким не зовсім «простим», як ми. Машина часу неможлива бо це один з законів світу. Час це і є Бог. Як і матерія. Вони підвладні лише йому – Творцю всього.
Енніок, або N-ок вірус, вірніше його носії з майбутнього люди самі принесли в минуле безліч технологій. Ед тут і є часовий пародокс. Люди почнуть довше жити і все таке інше. Ви вийдете до зірок. За тисячу років майже вся галактика буде ваша. Але не лише ваша. Є «Іші», «Чужі», «Не такі», «Відмінні», «Нелюди», «Вонити», «Створіння-А», «Комахоіди» і ще багато кого. Людей чекає багато воєн з чужинцями. Але є розумний N-ок вірус і він принципово гірше машинного розуму. Він немає чіткої логіки, уяви і мрій. Заражає і знищує будь-яке інше розумне життя яке може. N-ок вірусу не вдалось захопити багатьох інопланетників через їхню біологічну відмінність від людей. N-ок вірус вирішив що люди з їх жагою до знищення – ідеальний носій та слуга. Тому він тут. В 5654 році люди знайшли рідну планету розумного вірусу QZ4753298 де вірус існував як гігантське болото в екваторіальному поясі повністю охоплюючи свою планету як місце зі своєю бактеріальною системою самодостатнього життя. Перші дослідники – люди підхопили цю вірусну інфекцію. Спочатку все виглядало як проста застуда, важкий грип про який вже давно забули. N-ок вірус почав захоплювати людську нервову систему та мозок людини, будувати на її основі власну подібну нервову систему і поступово тихенько змінювати людську свідомість, тоді стало пізно. Енніок уже у симбіозі з Homo Sapiens був всюди де були люди. Від вірусу було створено універсальну вакцину. Але вірусна форма житя вже заразила багатьох. Важко, але було прийнято рішення про геноцид N-ок вірусу та абсолютно невиліковних нещасних. Люди мали обирати хто виживе, ми чи N-ок вірус та вже повністю змінені нелюди. Вірус зрозумів все і створив «розлом часу» для того, щоб вижити і розпочати свою експансію якомога раніше до знищення рідної планети. Нам неймовірно поталанило що часовий розлом зміг сягнути лише твого Ед часу. Уявляєш що б було з людством, якщо би вірус зміг трішечки помилитись і потрапити в Палеоліт? А до Гітлера чи Сталіна?