Розділ 3 Важка розмова

Лайонал Говард III щасливо перебирав в себе в кабінеті дорогоцінні камінчики, що лежали в нього на столі. Рубіни, діаманти, смарагди так і виблискували на сонці, переливаючись різними кольорами. Як же він любив різні коштовності - догоцінне каміння, різні прикраси, золото. Як і всі дракони, він збирав їх в себе в лігві, в його випадку замку. Він якраз роздивлявся на сонці черговий дорогоцінний камінчик, як раптом магічний екран, що висів на стіні ожив, і на ньому з'явилось схвильоване обличчя маленької Ельвіри. Донька та син навчались вже другий семестр в магічній закритій школі Невер форгет, і до цього наче все було добре. Серце батька стислось від хвилювання.
- Що трапилось, донечко?- схвильовано запитав тато-дракон.- З тобою і Едвардом все добре?
- Так, татку, справа в іншому. В нас знову з'явився Викрадач оцінок! Всі наші показники успішності в електронній загальній системі школи зникли!
- Хммм. Погано.
- До нас в школу вже прибув слідчий, рідний дядько мого друга Макса, дядечко Босс. Кажуть, він найкращий в цій справі. 
Лайонал знав Босса, гарний був перевертень, до того ж і професіонал відмінний, тож йому стало трохи краще. Та все ж тривога була, тому татко-дракон промовив, дивлячись на магічний екран:
- Це добре, що слідчий приїхав, та все ж я їду до вас, доню. Тримайся!
Після цих слів Лайонал з роду Золотих драконів швидко сховав дорогоцінності до сейфу та хутко вийшов з кімнати.
Не можна було гаяти часу, тож Лайонал цього разу вирішив обійтись без машини, а скористатись власними крилами. Перетворення пройшло досить швидко, і через декілька хвилин красивий велетенський золотий дракон, луска якого  відливала золотом на сонці, змахнув крилами та швидко знявся в небо, тримаючи курс на елітну закриту школу Невер форгет.