Глава 99

Той же день, у квартирі Еллі...

Дем зателефонував мені, сам. Але я не взяла трубку. Я сиділа на підвіконні й думала, що пора закінчувати обман. Те, що відбувалося зі мною, і Лексом було неправильно, але в той же час я відчувала, наскільки сильно мене охоплювали почуття до Лекса. І Дем мав право знати. Моя натура опиралася тому, що я повинна була приховувати від нього правду. Я не знала, як я витримаю цю розмову. Вирішила просто показати те відео на мобільному, з першого вечора, який я спочатку знімала для Вероніки. А потім я відповім на всі питання Дема — щиро і чесно. Він зрозуміє мене і мої мотиви. І я сіла в машину і поїхала за місто, до нього. Нікого не попередивши.

За містом, в мисливському будиночку …

Мене трясло від нервів, але я сміливо постукала у двері. Дем відкрив і не розуміючи, що я тут роблю, втупився на мене. Він явно не очікував такого сюрпризу.
- Еллі...
- Привіт, Дем. – Він мовчки підхопив мене і переніс через поріг. Я ойкнула, чомусь думаючи, що він мене закрутить, але замість цього він пильно дивився на мої зап'ястя, вкриті синцями від нападу Алекса. Я забула про те, що їх треба приховувати. Дем здавався втомленим. Чисто виголене підборіддя, робило з нього велику дитину, але якщо підняти очі, то було помітно, як він змарнів. Вилиці виділялися на немов виліпленій скульптором статуетці, губи були стиснуті в тонку лінію.
- Ти не радий мене бачити, Дем? Я приїхала у важливій справі. Я повинна дещо тобі показати. – Трохи нервово промовила я. Він похитав головою.
- Я ніколи не сперечаюся з Долею.

 Я моргнула. Щось не так. Не було ніякого «ти потрібна мені», а швидше навпаки.
- Вип'єш? – Дем пройшовся по кімнаті, як господар, а не гість. Нахилився над баром, дістав коньяк, і ще не дослухавши мою негативну відповідь, хлюпнув собі й мені.. Нарешті, хоч у чомусь я впізнала свого Дема. Дізнавалася, поки не глянула в його келих і не оніміла. Він був майже до країв повний.
- Ти ж не п'єш! – Я майже відсахнулася від нього, у шоці. Дем знизав плечима.
- Я не п'ю. Ти не п'єш. Можна покликати на допомогу свого брата.
- Брат... – Ще одна, чергова брехня. Фарба кинулася мені в обличчя. Лекс назвав себе моїм братом. Дем втупився на мене дивним, трохи скляним поглядом і розбив повний келих об підлогу. Мені стало ніяково. Я втекла в туалет...

І тут Дем почув звук мобільного, який Еллі поклала на стіл, перед тим як вийти. Він точно пам'ятав, що вона хотіла йому щось показати, але що? Дем взяв у руки телефон і побачив якесь відео. Несподівано в роті пересохло. Дихання перехопило. На завмерлому кадрі нечітко можна було розгледіти чоловіка і жінку. Що це за відео вирішила показати йому Еллі? Дем натиснув на кнопку, і перед ним з'явилося відображення Еллі. Її цілував якийсь чоловік, і вона не пручалася, а явно віддавалася поцілунку...

***

Шановні читачі! Я, як обіцяла, повернулася з великим уривком книги) і, звичайно, зупинилася на цікавому моменті) Мені цікаві ваші думки. Яка буде реакція Дема на поцілунок Еллі і Лекса?