Глава 2

Спогади... П'ять років тому...

Випускний... Для дівчинки це як репетиція весілля – красиве довге плаття, неначе позичене у палаці. Зібране в зачіску, «як у дорослої» волосся. Майстерний макіяж, який перетворює будь-яку попелюшку в принцесу. Я ніколи не була поганулею. Невже це я? Шістнадцятирічна худенька дівчинка середнього зросту з чудовими карими очима, що змінюють колір від темних, майже чорного, до світло медових зараз прискіпливо крутилася перед дзеркалом, притримуючи незашнуроване в корсеті плаття і зітхала.
- Мама! Мам! Допоможи! — Але замість мами на допомогу прийшов інший. Гарний хлопець, явно старше дівчини років на п'ять, заглянув у кімнату і заливисто розреготався.
- Ліна, на кого ти схожа? Торт з зефіром?
- Лекс, іди звідси! — Надулася дівчина. —Тебе не кликали. Не належить бачити...
- Наречену перед весіллям. Але я тільки люб'язно погодився супроводжувати тебе на випускний бал. Так що я все одно побачив цей жах, що летить на крилах ночі.
- Лекс! — Розсердилася дівчина остаточно і, забувши, що на ній майже не надіто незручна сукня, зробила крок назустріч, і спіткнулася. Якби не оперативне втручання хлопця, який підхопив її біля самої підлоги, вона б впала.
- Ну ось, трохи синяк з-за тебе не поставила.  Мама зараз прийде і допоможе...
- Твоя мама засіла на кухні й намагається врятувати підгорівший пиріг. Скориставшись нагодою, я вкрав у неї пару цукерок, які вона планувала пустити на присипку. Так що там мені вже точно робити нічого. Іди сюди, горе ти моє, допоможу зашнурувати тортурний інструмент.

 Спритні пальці хлопця почали возитися з гачками й шнурівкою. Поки я стояла, ледь дихаючи, боячись злякати нашу ненавмисну близкість. Я вже роки три як відчайдушно й сумирно була закохана в Лекса, сина кращого друга мого батька. Але привабливість молодої людини, його безмежна самовпевненість і різниця у віці зводили нанівець всі мої невмілі спроби стати для нього чимось більшим, ніж  просто подругою. Лекс або не помічав, або удавав вигляд, що не розуміє моїх боязких спроб йти на зближення. Ми майже весь вільний час проводили разом, і тільки після того, як Лекс вступив в інститут і змінив коло спілкування, ми почали віддалятися. Це було неминуче, і в  мене залишався останній шанс звернути на себе увагу – мій випускний.

Стримавши свою гордість, я попросила Лекса стати для мене «парою» на цьому випускному, аргументуючи тим, що всі дівчата з класу прийдуть зі своїми хлопцями і я не хочу стати білою вороною. Лекс погодився... і ось, момент «ікс» майже настав. Зовсім скоро ми опинимося поруч в дорогому ресторані й закружимося в танці – тільки вдвох, тільки...
- Ну от, як зміг. Пробач, не звик одягати, швидше роздягати красунь. —Підморгнув мені Лекс і я спочатку хотіла образитися на натяк, але потім, оцінивши комплімент —не кожен день мене називали красунею,  посміхнулася у відповідь. Я розвернулася до Лексу лицем й опинилася так близько... але тут відчинилися двері.
- Ану, геть звідси! Це плаття повинно було стати сюрпризом! — Мама, як звичайно, прийшла невчасно.
- Я йду. Сюрприз вдався, треба сказати! —Лекс підморгнув мені, і мама похитала головою. – А як поживає пиріг?
- Ах, хитрун! Йди звідси й не смій чіпати пиріг! Він тільки з духовки та ще гарячий, це шкідливо для шлунка!
- А я на нього подую!— Почулося вже з кухні. Мама тільки рукою махнула й захоплено подивилася на доньку.
- Ти така красуня у мене... —Я розсміялася, така щаслива і захоплена, як дитина, яка ще не переступила ту межу, що розділяє дитинство і доросле життя.
- Тато передавав привіт, і що обов'язково встигне до початку твого свята. Його літак затримали в Чехії, але він скоро приземлиться. До речі, ти вже подумала над його пропозицією? Навчання в престижному вузі на менеджменті та управлінні персоналом, потім це дасть хороші перспективи для роботи. Ти ж знаєш, він допоможе, у нього зв'язки...
- Так мамо, я не проти, але... - я замовкла.