Розділ 33. Видіння

Поговорити з Германом у нього не вдалося ні в той ні на наступний день. Здавалося колишній друг відкрито його уникав. Влад міг його зрозуміти. Він уявлення не мав, як збивався повернути все як було. Сказати було легше, ніж зробити.

Важко зітхнувши, хлопець вирішив піти в лікарню. Стан сестри був досі стабільно поганим. Влад все частіше думав про те, що у якийсь момент він в останнє переступить поріг лікарні… а далі буде вже знайомий маршрут. 

В коридорі де знаходилася реанімація Влад несподівано побачив Улю та Максима. За весь час вона навідувалася сюди лише кілька разів, тому це трохи здивувало хлопця.

— Ти від Лери? Як вона? 

Уля знизала плечима, опустивши голову.

— Тримайся, — дівчина на мить стиснула його передпліччя.

Хлопець нахмурився. Піднявши погляд, Уля подивилася йому в очі, її наче підхопив синьо-зелений вир. Дівчина зойкнула, коли перед очима все попливло.

Влад сіпнувся вперед, коли дівчина раптом хитнулася та почала завалюватися вбік. 

Уля відчувала, як кудись провалюється. Усе глибше й глибше. Аж раптом спалахнуло світло.

Вона стояла посеред цвинтаря, осторонь від групи людей у чорному траурному одязі. Над головою зібралися сірі грозові хмари, скоро мала початися гроза.

Обійшовши якусь могилу, Уля наблизилася до похоронної процесії. Вона знала, що все це несправжнє. Поки що несправжнє. Це було видіння.

Роззирнувшись, серед цих людей Уля побачила Андрія, а осторонь від нього — нерухомого, наче статуя, Влада. Її очі розширилися від жаху.

— Андрію, — покликала вона друга, але він проігнорував її. — Андрію, ти отямився? 

Очі друга були скляними. Його змарнілі руки тремтіли, ноги не хотіли тримати. Здавалося, і його тут немає, лише тінь.

Уля обійшла його і наблизилася до Влада. І тільки зараз вона зрозуміла, чому всі ці люди зібралися тут. Лера...

Зойк сам собою зірвався з її губ. Вона не могла повірити, що це може статися. 

— Ох, Леро... але як же...

Уля не хотіла вірити, що її подруга так і не отямиться. Ні. Невже цьому видінню судилося здійснитися?..

Дівчина обернулася й побачила Андрія, який йшов геть від могили. Уля пішла слідом за ним. Чомусь їй здалося, що в цей момент це важливіше.

Андрій, який теж потрапив у пастку до Мордреда, був живий. Як же йому вдалося вижити? Чому Лера померла? Або помре... 

Андрій йшов, не помічаючи нікого навколо. Уля його ще раз гукнула, і тільки зараз Андрій обернувся. Його руки були по лікоть забруднені кров'ю, якої хвилину тому, здається, не було. Він подивився кудись у небо, а потім опустив очі вниз. Раптом просто за ним розверзлася земля, утворивши широку тріщину.

— Обережно! — закричала Уля, кинувшись до нього.

Але він її не послухав. Змучено посміхнувшись, він зробив крок назад… у прірву.

Уля зойкнула, рвучко зупинившись та позадкувавши. Земля під її ногами затремтіла. Вона зрозуміла, що зараз обвалиться все.

Уля кинулася бігти, але вже нікого на цвинтарі не було, усі наче розчинилися. Холодний вітер відхопив її волосся, вдаривши по шиї. Десь далеко почулося вовче виття.

Світ похитнувся, і дівчину кинуло вперед. Вона сиділа на лавці в лікарні між Владом та Максимом.

— Улю, що з тобою? Ти щось бачила? — хлопці дивилися на неї і в їхніх очах плескотіла тривога.

Опустивши очі, Уля похитала головою.

— Ні, все нормально. Я сьогодні погано поїла, тому голова запаморочилася. Дякую, що не дали впасти, — збрехала вона.

Влад недовірливо подивився на неї.

— Максе, почекай мене тут, я хочу зазирнути ще до Андрія. 

Не пояснюючи більше нічого, Уля встала, та похитуючись пішла вглиб коридору.

У палаті тепер лежав лише Андрій. Він залишився єдиний у Віджио, окрім Лери, кого Викрадач душ остаточно не знищив.

Відсунувши шторку біля Андрія, Уля повільно опустилася на стілець. Сльози самі собою покотилися її щоками.

— Що ж це означає? Якщо ти першим отямишся, Лера помре? 

Знаючи, що її зараз ніхто не побачить, вона стиснула його долоню, вже навіть не намагаючись втримати сльози.

— Отямтеся, будь ласка, обоє, — жалібно попросила вона. — Я не хочу вас втрачати. Андрію, я бачила страшне видіння.

Витерши рукавом сльози, Уля підвелася. Вона спробувала змусити себе не плакати, щоб ніхто не дізнався про її видіння. Влад і так занадто багато натерпівся, ця новина просто його вб'є.