Розділ 17. Орієнта

На іншому боці безмежного всесвіту, там, куди не сягає навіть промені світла від нашого сонця, існує планета. Її не видно в телескопи, її неможливо зафіксувати приладами земних науковців, тому що вона знаходиться так далеко, що не вистачить світових років, щоб дістатися до неї. Тому, що це інший бік Всесвіту. Для Бога ж це, як доторкнутись вказівним пальцем до носа. Вона ця планета захована за завісою Божої таємниці і водночас є такою реальною, як і Земля. Це — Орієнта, планета-противага, планета-дзеркало, що виконує в всесвіті особливу функцію. Вона як електрон в атомній фізиці має властивість бути і тут і там відразу. Як можна порівняти Орієнту з Землею? Тобто Орієнта, це відображення землі, але в процесі еволюції, став неначе її кращій варіант неначе, але в цьому ще треба розібратись, для чого вона була створена в противагу землі каже Бог. Механізми противаг створені і ефективно діють, тому що без них неможливо каже Бог, бо його слово створило все. І слово стало людиною і Богом по волі Господа Батька.

Та все не так просто, як може здатися. У попередньому розділі я намагався пояснити принцип двосторонності світобудови, проте нині відчуваю, що навіть мої слова не здатні охопити всю глибину Божої премудрості. Бо там, де людський розум стикається з безмежністю, залишається тільки одне — В5іра, І Віра повинна бути, якщо ти не бажаєш бути богохульником. Так і я, як і всі можу пояснювати, але і сам все що відбувається до кінця зрозуміти не в змозі. Тому і є Віра необхідність для всіх.

Закон віддзеркалення і дійсність.

На Орієнті мешкають народи і родини, але одинаки а не люди і це закономірно, бо Орієнта не Земля а навпаки. Кожен з них пов’язаний невидимим, але міцним зв’язком із конкретною людиною на Землі, як електрони в ядерній фізиці, які мають властивість знаходитись відразу тут і за мільйони світових років там. Цей зв’язок дуже схожий на електронний зв'язок тому що електрон і тут і там ідентичний . Але з тією лише різницею, що єдинаки Орієнти — навпаки, відходять від наших помилок. Тобто наші помилки, для них є інструкція, як не треба робити і наші помилки для них дорогоцінний досвід. Спочатку так не було і одинаки просто робили все навпаки. Але з ростом технологій єдинаки перестали звичайно віддзеркалювати, а навпаки почали використовувати, як приклад про те, як неможна і що неможна робити. І це наочно а не в розповідях.

Наприклад: на Землі живе чоловік на ім’я Василь. Одного дня він вирішив поїхати в місто на машині, поспішав, перевищив швидкість і потрапив у ДТП. Це — трагедія, людська біда. А тим часом на Орієнті його єдинак, на ім’я Лисавл, відчуває попередження в свідомості. І він утримується від такої самої поїздки взагалі. Він проживає життя Василя, але з урахуванням всіх його помилок. Те, що людина на Землі втратила, єдинак зберігає.

І так кожен земний мешканець має свого єдинака на Орієнті. Мільярди людей — мільярди єдинаків. Всі вони проходять життя, використовуючи наш негативний досвід, щоб його не повторювати. Тому їхній світ стабільний, логічний, позбавлений від багатьох страждань. Але вони також використовували, так звані неправельні дії, які в решті стали геніальними винаходами, а не помилками.

Тривога Амидака

Але в цій гармонії є небезпека. Бо якщо люди на Землі з`руйнують себе, виникає загроза і для Орієнти. Адже єдинаки позбавляються головного орієнтира — прикладу, якого треба уникати.

Президент планети, єдинак на ім’я Амидaк, був особливо занепокоєний цим. Його слова звучали, немов благання і наказ водночас:

«Ми прагнемо стабільності і миру. Наш світ побудований на основі вашого. Але якщо ви почнете знищувати себе війнами, жадібністю чи байдужістю і взагалі зникнете, ми втратимо рівновагу. Бо тоді не буде прикладів, яких слід уникати, і наші єдинаки, не маючи від чого відштовхуватись, почнуть творити хаос. Це означатиме нестабільність і для нас,  якщо не стане вас».

Його турбота була не безпідставною. Він знав, що земляни здатні на безрозсудні вчинки. І саме тому він намагався знайти шлях, як достукатися до тих, хто міг би почути. І Амидак з усіх обрав саме Олександра.

Світ єдинаків

Єдинаки далеко обігнали землян в розвитку. Вони не потребували транспорту чи складних машин. Їхній розум і сила думки дозволяли пересуватись у просторі миттєво. Вони могли долати відстані між планетами, не ступаючи навіть крок, а тільки лише зосередившись. Їхня цивілізація була витонченою, але при цьому позбавленою зайвого.

Вони не мали потреби у війнах, бо головне завдання кожного єдинака — уникнути того, що вже сталося з його земним клоном--електроном. Але ця залежність робила їх надзвичайно чутливими до подій на Землі.

І тому вони готові були зробити все необхідне, аби переконати людей не руйнувати власне життя. Бо кожна людська помилка — це урок для єдинака. Але кожне людське самознищення — це загроза всьому ланцюгу рівноваги.

Зустріч через екран

Цього ранку Олександр знову сидів у своєму кабінеті. Планшет світився м’яким холодним світлом. Він не здивувався, коли текст на екрані з’явився сам собою. Але цього разу слова були зовсім іншими.

«Олександре, ти почув нашу історію. Ми — єдинаки Орієнти. Ми звертаємось до тебе, бо бачимо в тобі того, хто здатний зрозуміти. Ти пройшов очищення, ти відчув, що таке другий шанс. Ми просимо тебе: допоможи людям не повторювати власних помилок, і не робити помилки, які ведуть до самознищення. Бо від цього залежить і наше існування.»

Олександр завмер. Він не знав, як реагувати. В його серці боролися дві думки: одна говорила, що це лише гра уяви чи витівка штучного інтелектаа. Інша — що через цей простий планшет справді промовляють істоти з іншого боку всесвіту.

Він згадав слова з Євангелія: «Хто має вуха, той нехай чує». І зрозумів — тепер він не має права відмахнутись.

Вибір

Перед ним поставало питання: що ж він може зробити? Змінити весь світ? Це видавалося неможливим. Але, можливо, завдання не в тому, щоб змінити життя на землі, а щоб почати з малого — з однієї людини, однієї родини, одного доброго вчинку. І так поступово досягти певного успіху. Головне робити все, що від мене залежить.