Глава 4

- Ой, всю ніч не давав мені спати, - заговорила Ліза, поправляючи свій хаос на голові. Уляна повільно повернула голову до неї, а тоді мовчки пішла у ванну, намагаючись хоч трохи заспокоїтись. Чомусь пекельний клубок ревнощів засів у її грудях та заважав дихати. Не розуміла своєї реакції, адже Омелян – її минуле,  а вона, мабуть, ніколи нічого для нього не означала. Тепер у неї є Максим, коханий хлопець, який через два місяці стане її чоловіком.

Безумовно, вона кохає свого нареченого, але чому тоді утворилася пустка, яка роздирає душу на шматки? Омелян – це тільки перше кохання, нестримне, палке, божевільне як шторм в океані, а почуття до Максима – зважені, помірковані, з ним спокійно та надійно, як в тихій гавані. Вмилася і холодні струмені води привели її до тями. Зрозуміла – їй начхати на все, що відбувається в особистому житті Омеляна. Єдине, що вона й справді хотіла б знати – чому він знову з`явився у її житті? Сподівалася, що це проста випадковість, але інтуїція твердила протилежне. За роздумами нанесла косметику й обличчя здавалося свіжим та доглянутим, жодного натяку на важку ніч. Нафарбована та причесана вийшла з ванни й попрямувала на порожню кухню. Напевно новоутворена парочка знову бавиться у ліжку. Почула голос Максима, що поспішив до ванної кімнати:

- Сонечко, зроби мені кави. Я спізнююся на зустріч.

Байдуже набрала в чайник води та поставила підігрівати. Очі тягнулися до дверей кімнати Омеляна, хотілося дізнатися, що приховують ці стіни.

Омелян прокинувся від того, що відчув як чиїсь пальчики грайливо заповзли під ковдру та ніжно пестили його стегна. Різко розвернувся на спину та  схопив руку Лізи. Ліза? Якого біса вона тут робить? Голова гуділа так, що здавалося у ній поселилися бджоли. Намагався згадати події вчорашньої ночі, але після випитої чергової склянки віскі, пам'ять почала жити своїм життям і вперто відмовлялася розповідати, що сталося вчора. Дівчина сиділа в його сорочці, верхні ґудзики якої були розстебнуті й дозволяли побачити значну частину її грудей. Ліза натягнуто посміхнулася:

- Прокинувся? Повторимо те, що була вчора?

Не чекаючи відповіді, нахилилася до нього так, що погляду відкрилися оголені груди, не залишаючи місця для фантазії. Склавши губки бантиком, хижо потягнулася до його вуст за солодким поцілунком. Така поведінка вмить протверезила чоловіка. Він виставив долоню вперед, впершись об її живіт:

- Зачекай. Про що ти говориш?

Дівчина відхилилася та невинно покліпала своїми довгими накладними віями, які нагадували масивні опахала:

- Ми гарно провели ніч. Я навіть не підозрювала, що ти такий пристрасний.

- Я нічого не пам’ятаю. У будь-якому випадку, це немає значення. Мені не потрібні стосунки, я це вже казав. Тому повторювати ми нічого не будемо.

Не соромлячись, підвівся з ліжка і тільки тепер зрозумів – він абсолютно голий. Рудоволоса бестія, навіть не приховуючи, зупинила свій погляд на його пікантному місці. Омелян відчув тканину на пальцях ніг і опустивши голову помітив, що стоїть на своїй білизні. Сів на ліжко та почав одягати свої боксери. Ліза уважно спостерігала за його діями й висловлювала своє невдоволення:

- Але чому? Невже я не достатньо красива для тебе?

Він кинув на неї лінивий погляд. Заплутане волосся, на обличчі розмазана помада, припухлі очі з осипаною тушшю -  справжня красуня. Єдине, що йому сподобалося – це її тіло. Струнке та зі спокусливими формами. Але це не та жінка, яка його цікавить. Не мав наміру продовжувати цю безглузду розмову, тому швидко одягнув штани:

- Я тобі не потрібний. Я не створений для стосунків. Навіть відносини без зобов’язань мене не цікавлять, тому це була перша та остання наша ніч. Одягайся і приведи себе до ладу.

Вийшов з кімнати й зустрівся з ошелешеним поглядом Уляни. Омеляну здалося, що він спіймав зацікавлені вогники в очах дівчини. Це дуже потішило. Малоймовірно, що вона його впізнала, проте нічого не заважає завоювати її знову.

На мить Уляна й справді заклякла від його вигляду. Він був одягнутий тільки у сірі штани від костюма, в якому був учора. Рельєфний оголений торс з чітко вираженими кубиками на животі, приковував погляд. Мускулисті руки та широкі плечі з татуюванням крука, яке простягалося аж до шиї, свідчили, що їхній власник відвідує спортзал. У Максима теж красиве тіло, але вигляд Омеляна розбурхав непристойні фантазії. Уляна заціпеніла та не могла відвести погляд від татуювання, що покривало шию та закінчувалося на грудях. Вона знову перенеслася у спогади трирічної давнини, коли побачила його вперше.

Три роки тому

        Уляна вийшла з консерваторії та жмурячись від яскравих промінчиків сонця, виглядала батькове авто. Сьогодні її повинен забрати водій та відвезти додому. Зазвичай завжди пунктуальний Богдан, спізнювався. Дівчина стояла на тротуарі зі скрипкою за плечима. Її улюблений музичний інструмент, надійно захований у футлярі й зовсім не заважав своїй власниці копирсатися в сумці у пошуку сонячних окулярів.

Вона навіть не звернула увагу як чорна автівка з тонованими вікнами зупинилася біля неї. З дорогого транспортного засобу вийшли троє кремезних чоловіків, обличчя яких було заховане у сині медичні маски, а волосся прикривали чорні шапки. Один з них став позаду Уляни та приклав долоню з вологою тканиною до її носа та рота. Дівчина відчула різкий запах, який носовими каналами проник глибоко в легені. Від несподіванки випустила окуляри зі своїх пальців і вони майже беззвучно впали на тротуар. Її охопив страх, який заважав раціонально мислити. Вхопилася руками за чужу долоню та намагалася звільнити своє обличчя від задушливого запаху.