Розділ 19

Катя.

Ми лежали й дивилися один на одного, мені здавалося, що мені більше нічого не потрібно в цей момент, аби Макс був поруч і в нас все вийшло. А я то думала, що нічого не буде і що я не відповім йому взаємністю, але ні, я не змогла. Виявляється в суперечці з Олею я помилилася, тому що мені дійсно добре з ним , навіть не могла собі й уявити цього. Я дійсно не могла повірити вце все .

 А раптом у нас справді все так станеться найкращим чином, що я буду шоці з цього.  Немає чого й скаржитися на те, як він поводить себе зі мною, він дійсно робить для мене все.  Я згадала як спочатку скаржилася, що Макс занадто впевнено поводиться стосовно мене. А по суті я сама була не проти, щоб він так поводився зі мною, мені подобалося навіть це. Ця його впевненість у собі, це ж так класно у чоловікові. Ну подумаєш, можливо іноді перебільшує, але це точно ліпше ніж те, що було раніше.

Я не хочу це згадувати, я щаслива, що все сталося так, як сталося. Він дивився на мене своїми великими очима та вони змушували мене дивитися кудись далі всередину його, тому що це аж до мурашок. Мені здавалося, що я впаду просто на місці і не зможу вже встати. Таке щастя бути коханою і кохати.

- Ти спиш вже?

Він почав лоскотати мене.

- Ні, я думаю про нас з тобою.

– І як там у нас?

Він підморгнув мені, а потім вигнув брову. Ох, як я любила коли він ось так робив.

- Та кажуть, що начебто непогано.

- Це чудова новина, а що ще кажуть?

- Та ніби нічого такого, все чудово.

- Це ж класно?

- Так, можливо періодично буде хмарно, але так в цілому, буде сонячно.

 Я посміхнулася й закусила губу.

- Ану повтори...

- Буде хмарно...

- Ні, не це ...

 Він перебив мене і взяв рукою за підборіддя.

- А що?

- Губа , прикуси губу, це так гарно виглядає, що я просто втрачаю розум.

- А, ти за це? Максе...

Я закусила губу, а він почав мене цілувати й кусати за неї, ну він звичайно й дикий , просто миттєво. Напевно на мене чекатимуть веселі ночі та ранки, але я готова до такого повороту подій. Тому що мені подобалося, що він такий активний. У цьому плані і я така ж, тож темпераментами ми точно зійшлися. Я не проти робити бути з ним вранці та ввечері, вночі та коли завгодно. Мені здається, що нам буде весело вдвох завжди, і найголовніше, що буде цікаво.

- Моя ти хороша.

Ми заснули в обіймах.

На ранок я прокинулася та не побачила Макса поруч, але почула звук. Що він вже там творить?  А потім Макс зайшов до мене , він був в одному лиш фартуці.

- Ого, ну нічого ж собі добрий ранок.

- Авжеж, подобається?

Він подав мені руку і я із задоволенням прийняла його жест. Ми пішли снідати на кухню.

- Слухай, а тобі дуже навіть личить.

- Мені теж подобається.

Коли він почав накладати нам сніданок, то я побачила його ззаду та засміялася.

 - Щось не так?

Він обернувся та підморгнув мені.

- Та ні, все навіть дуже гарно . Такий вид, мені подобається.

Він був дійсно без нічого, лише фартушок, це просто було бомбезно.

- Ваш сніданок, моя пані.

- Ох, дякую Вам. Максе, це просто чудово.

- Омлет та тости з авокадо,а також ще вафлі.

- Обожнюю.

Я закусила губу.

- Мене?

- Тебе навіть більше чим вафлі полюбляю !!

- О, ну це славно .

Він засміявся та присів біля мене.

- Слухай, хочу тобі теж приємно зробити.

- Як?

Він посміхався навіть очима.

- Почнемо з масажу.

Я піднялася та почала робити йому масаж, а потім розв'язала його фартух. 

- Катерино, що таке? 

- Максиме,  я думаю, що сніданок зачекає, чи не так? 

- Можливо. 

Я дивилася на нього та грайливо себе поводила. Навіть не знаю, надто награно вийшло чи ні, але мені справді це сподобалося.

- Подобається?

- Так.

Це був неймовірний ранок, а потім ми насолодились сніданком. Ну вирішили почати з десерту , з ким не буває. 

- Максе, так не хочу їхати, але треба. 

- Можливо ризикнемо та зостанешся зі мною? 

- Та ні , це буде занадто рано та не гарно. Алексу потрібно хоча би звикнути до мене. 

- Та ну, він й так вже звик. Ти йому сподобалася . 

- Так, він мені теж. Але дійсно рано, тим більше тобі потрібно з Лілею вирішити свої справи. 

- Це так...

- Вибач, якщо образила тебе. 

- Ні, все добре. Адже ти права. 

- Я думаю, що правда на твоєму боці. 

- Так, але річ  в тіч, що вона дійсно стерво. Тому буде до кінця гнути свою лінію, до того ж в неї батьки при грошах. Та й знайомих багато, але  в мене теж не менше . Поглянемо, що вона заспіває. 

Минула десь година, ми спілкувалися про все та про нічого. 

- Максе, я викличу таксі. 

- А котра година? 

- Та вже час, тобі невдовзі Алекса привезуть, буде незручно.

- Добре, тоді давай викличу тобі таксі. Вибач, що не підвезу, дійсно хотів. Але щось бачу по часу не встигаю, заговорилися з тобою.

- Нічого страшного, це були самі найліпші дні в моєму житті. 

- Навіть так? 

Він засміявся. 

- Ну ні звісно , я трішки перебільшила. Але за останній час точно самі найкращі, дякую.

- І тобі дякую, бо це було просто неймовірно, Катю. Ти настільки щира, мені так добре з тобою. 

Ми обіймалися знову, не хотілося розставатися з ним. Коли я вдягнулася та Макс проводжав мене до виходу, я побачила, що вхідні двері відчиняються. Я застигла на місці та глянула на Макса .

- Це хто? 

- Не знаю. 

І тут я побачила Алекса та батьків Макса. Я пам'ятала їх, дуже милі люди.

- Катю!!!

Малий побіг до мене та міцно обійняв, я теж обійняла його , а сама почервоніла. 

- Упс. 

Прошепотів Макс. 

- Привіт, тату. А що ви тут робите?