Розділ 17

Макс.

Я вирішив, що не треба зациклюватись на тому, що між нами поки що відбувається не те, що я хочу. Я був радий тому, що Катя зі мною, просто поруч. Мені було достатньо вже й цього, вона дійсно така неймовірна, така рідна.  Можливо вона не може бути по справжньому розлабленою, тому не може відкритися повністю?

Думаю, що так і є,  їй потрібно трішки подумати над своїм життям, зрозуміти те, що я нічого поганого їй не хочу зробити. Ми гарно провели цей день, вечір та ніч взагалі були супер, ми майже не спали. Якщо вона буде у такому настрої, то я буду дуже задоволеним.  Дуже сподіваюся на це, хочеться, щоб вона зрозуміла, що я хочу їй тільки добра і дати ту турботу, якої їй зараз не вистачає. Мені так шкода, що її батьки більше не з нею, що їх немає в живих. Вони дуже її любили та були чудовими людьми.

Зазвичай таке воно життя, небеса забирають найкращих людей, і це факт. Мені було сумно від того, що так все відбувалося у її житті. Вона начебто як і старалася дуже сильно,   багато чого досягла, машину собі купила й інше. Але я бачив, що вона самотня та не зовсім щаслива. Нехай Катя і хотіла здаватися такою , в принципі їй було добре. Але цій дівчині не вистачало турботи та кохання , я  бачив як вона віддає свою любов та турботу Алексу.

Тепер й мені трішки відкрилася, мене давно вже так не любили, як вона. Але мені все одно хотілося насамперед дати більше їй. Вона дуже хороша людина і мені здається, що заслуговує точно на те, щоб бути щасливою дівчиною. Сподіватимемося на те, що так і буде, інакше я не зможу пробачити собі те, що не допоможу їй. Навіть якщо вона не захоче зрештою бути зі мною і піде від нас. Я дуже сподіваюся, що у неї все буде складатися набагато яскравіше, ніж зараз.

Тому що Катя  дійсно заслуговує на це, на ці почуття, які я хочу дати їй. Але можливо дійсно її чоловік не я, а інша людина. Але я все ж таки хочу добитися її уваги, вона чудова і я бачу це, я знаю це. Тому мені й хочеться дати їй якнайбільше, вона заслуговує на це. Я намагатимусь їй дати те, чого не вистачає. Дуже хочу, щоб вона була щасливою, моя кохана дівчина.

- Доброго ранку, вау, будуть оладки?

Вона вийшла до мене на кухню в моїй сорочці, їй пасувало . 

- Доброго ранку, мила. Так, готую рідко , але для тебе не шкода. 

- Мені приємно це чути.

Коли вона посміхалася, то здавалося неначе зірки сяяли в мене в будинку. 

- Тобі пасує сорочка, дуже гарно та якось так затишно виглядаєш в ній. 

- Дякую. 

Вона засоромилася та опустила очі додолу. 

 - Голодна? 

- Неймовірно хочу сильно їсти.

- Ну от і добре, сідай давай. 

Вона була дуже гарна сьогодні, моя дівчинка. Ну та й гаразд, що вона не вирішилась з відповіддю . Я розумів, що їй треба подумати, мені навіть подобалося те, що вона не поспішає. Тому що гірше, коли дівчина відразу кидається на хлопця, тоді виникають питання, а чи точно вона впевнена в собі? Бо самодостатні дівчата так не роблять. І в мене таких було пристойно, щоб зрозуміти хто є хто.

Тому я дуже був радий, що Катя тепер зі мною, а не якась там дурна дівчина. Тому що таких мені вже вистачило, я б більше й не витримав уже, не хочу, щоб таке ще раз повторилося. Це просто жахливо, я як згадаю ті часи, коли таке було, то аж погано стає. Мені не подобалося те, що ці дівчата дозволяли так багато собі, ніби я повинен був їм незрозуміло що, і увагу їм подавай, і гроші давай. І все, що тільки можна було робити для них, це просто якийсь капець. Я й не міг подумати, що в мене буде така дівчина, як Катя. Така чуйна, мила та добра.

Але річ лише була в тому, що вона якраз і не була моєю дівчиною. Але що вже я міг зробити, думаю, що вона розслабиться незабаром і ми зможемо отримати насолоду від нашого спілкування. Я в жодному разі не хотів від неї щось вимагати. Нехай знає, що мені не тільки близькість потрібна від неї, а ще й довіра та кохання.

- Максе, це дуже смачно, дякую. 

- На здоров'я.

- Мені дуже подобається, ти все чудово приготував.

 - Що сьогодні будемо робити чи в тебе справи?

- Навіть не знаю, ми й так вчора весь день прогуляли.

Вона посміхнулася та замислилася. Мабуть думає, що в неї по планах на сьогодні. 

- Можна під вечір , а що ти малого не забираєш ще сьогодні?

- Завтра забираю, тому сьогодні ще весь день наш.

- Добре, але я поїду додому та погуляю з собакою. А потім вже можливо щось придумаємо, згода? 

- Згода. 

Ну а як тут можна відмовити? Якщо вона така гарна та так мило дивилася на мене своїми великимии очима. 

- Що замислився? Їж, дуже смачно.

- Так, мені подобається те, як я це приготував. Насправді цього разу постарався на славу. 

Я відкусив шматок і зрозумів, що все чудово було цього ранку, та й вчора теж . Це просто чудово, як було і смачно і приємно сидіти та спілкуватися з Катею.

- Слухай, я хотіла тебе спитати, а от ти тоді коли їхав з міста, думав, що вернешся знову до мене чи ні?

Вона знову почервоніла, їй було досить складно задати таке питання. Але вона молодець, що наважилася задати його мені.

- Ну як сказати, я тоді був в шоці.

Я почесав підборіддя та задумався.

 - Тобто ти не хотів мене кидати, просто поїхав і не знав, що буде далі,я правильно тебе розумію?

- Так, якось воно склалося все так по дурному тоді. Я дійсно не хотів, щоб так сталося, але я був малим та дурним. Я втратив тебе , а потім не міг знайти .

- Так, звичайно ж. Я всюди все змінила саме тоді, створила нову сторінку, новий контактний номер. Це так і було, тут звичайно я змінила себе і своє життя кардинально.

- Я так і зрозумів, бо я не міг тебе ніде знайти.

- Але ж ти знав де я живу...

- Так, але ж я не знав, що ти захочеш мене бачити, думав, що перед цим треба запитати .

Вона засміялася, я зрозумів, що відповів якось по дитячому.