Розділ 15

Катя. 

Ми стояли та дивилися одне на одного. 

- Ти чому соромишся?? Ти дуже гарна  , все нормально.

- Та ну якось дуже швидко, це випадково вийшло.

- Заспокійся, все добре. Я не проти. 

Мені дуже сподобалося цілуватися з ним, він був такий спортивний. 

- Поїхали?

- Давай, а куди ? 

- Це сюрприз , сідай. 

Макс відчинив мені дверцята авто та я сіла.  Ну нічого ж собі, сюрприз на мене чекає?? Це що вже побачення чи що? Мені було приємно, але якось не по собі від того, що у нас наче якийсь новій рівень ,але ж ми не пара. У нас немає стосунків, але цей поцілунок,якось так все швидко та дивно відбувається. 

Ми їхали, час йшов, краєвиди змінювалися. І тут я зрозуміла, що ми вже виїхали за місто, куди це ми їдемо?? А потім я побачила поля, а далі стайню.

- Ми будемо кататися на конях?? 

Я вирячила очі на Макса. 

- Так, ти не проти?

- Ні, я обожнюю їх!! 

Я заплескала в долоні, я була задоволеною, дійсно дуже любила тварин, природу. Оце він звісно придумав, мені сподобався такий сюрприз.

- Класно! 

- Я радий, що тобі подобається. 

Ми вийшли з машини, спочатку ми знайомилися з ними, потім годували їх. А потім я наче пірнула в казку, ми каталися, фотографувалися та багато розмовляли й сміялися з ним. Макс вмів порадувати дівчину, невже Ліля не цінувала це? Мені дуже все подобалося.

- Втомилася? 

- Ні! Я повна енергії, мені сподобався сюрприз, дякую, Максе. 

- І тобі, я вдячний за твої щирі емоції.  Але це ще не все. 

- Серйозно?? 

Я не очікувала, що ми ще кудись поїдемо.

- Ну так, тільки третя година дня, я весь твій, якщо ти не проти.

- Я не проти. 

- Ну тоді сідай та поїхали . 

- Ого, оце ти даєш, я в шоці. 

Він вирішив весь день провести зі мною??

- Та годі тобі, мені приємно.

- Мені теж шалено приємно це все. 

Я дивилася на нього, а він на мене. Зараз знову щось буде між нами? Потрібно йти до машини. Я дивилася на нього і не розуміла, що мені казати. Мені хотілося бути з ним, але як відкритися йому, я не могла так легко і повністю відповісти йому взаємністю, хоча дуже сильно цього хотіла. Він був таким романтичним зараз, елегантно поводився зі мною. Він взагалі дуже дбайливо поводився , мені хотілося, щоб у нас все вийшло.

Але річ у тому, що я чомусь не могла вірити йому до кінця. Хоча стільки вже часу пройшло з того часу, коли він зрадив мене, але ні, я не могла і все. Я сиділа і дивилася на нього, розуміла, що я повинна відкритися йому тут і зараз . Адже він нічого поганого не хоче мені. 

- Катю, якщо хочеш, можеш не поспішати відповідати. Але я просто хочу розуміти на що мені сподіватися, розумієш? Я дуже хочу бути з тобою, але твоя невпевненість не залишає мені шансу ні на що .

- Я розумію, Максе. Але я зараз з тобою, це вже багато чого значить, я вже дала тобі шанс. Але від того, що ти підганятимеш мене, нічого не вийде. Ось якщо трохи почекаєш, даси мені час, щоб я обдумала, так буде набагато краще. 

- Гаразд, я розумію...

- Ти мені подобаєшся, але річ лише в тому, що ми були вже з тобою знайомі й у нас нічого не склалося. Ось тому мені поки що не зрозуміло, як буде далі. Але я не хочу в жодному разі тебе ображати, мені хочеться будувати відносини, але не впевнена. 

- Я зрозумів.

- Не засмучуйся, я зараз з тобою.

- Я бачу, я ціную це, тому дякую за цей шанс. 

 - Не думай про зайве, все добре. Мені подобається проводити з тобою час і це головне для мене.

- Так мені також.

- Потрібен час, адже в тебе  син, Максе. Ти був одружений, у тебе свій дім та бізнес. Ти даєш людям роботу. А що я?

- А ти чудова людина, ти розумна і красива.  Займаєшся своєю справою, тим чим хочеш, та ти набагато ліпше, чим ти думаєш!! Просто не знайшла ще своєї людини, з якою можна було зробити сім'ю. Та й бізнес ти ще зробиш, вірніше свою кар'єру музиканта, як я зрозумів. Ти й так багато робиш, те що ти сама винаймаєш квартиру, розвиваєшся. Заробляєш сама на себе і тримаєшся бадьоро, робиш те, що тобі подобається. Це вже успіх, я вважаю.

- Дякую. Мені приємно це чути.

Ми посміхалися та була гарна атмосфера, музика на фоні. 

- Куди ми їдемо? 

- А ти як думаєш?

Він глянув на мене радісно .

- Навіть уявити собі не можу. В спортивній одежі, куди можна їхати ще?

- Та то не важливо, ти в будь чому гарно виглядаєш.

Ми їхали та розмовляли, а потім Макс зупинився.

- Щось не так?

Я не зрозуміла , чому ми зупинилися.

- Можна тобі зав'язати очі?

- Що??

- Сюрприз ще один, нічого такого, можна?

- Так, звісно. Я не буду боятися , трішки хіба що .

Я сміялася , від нервів чи від чого, але потім заспокоїлася. 

- Ми приїхали .

- Вже?

- Так, зараз допоможу тобі, почекай.

Коли ми вийшли з машини, то я йшла дуже обережно, Макс вів мене за руку. 

- Що ти думаєш про наші стосунки? Є вони? 

Я не очікувала такого від нього  . 

- Думаю, що все вийде, якщо ми вичайно будемо старатися. 

- Ну тоді якщо ти так говориш , то давай старатися вже? 

- В якому сенсі? 

Макс зняв мені пов'язку та я була в шоці від того, що побачила. Було дуже гарно , ми були в Макса вдома, нікого не було. В саду було прибрано, столик та все дуже класно прикрашено . Невже це все для мене? Дійсно було приємно, що він зробив мені такий подарунок, йому навіть було не важливо, що я в спортивному костюмі. Він все робив для того, щоб мені було комфортно та затишно. 

- Максе...

- Подобається? 

- Так, але навіщо?

- Як це? Ти мені подобаєшся. 

- Але ж ми у спортивних костюмах. 

Я дивилася на нього великими очима .

- Ти чого? Ну й що? Це ж цікаво, не стандартно.