Викладачка за викликом

Розділ 12

Я згадала як одна моя подруга розповідала, що кохання там немає, вона просто нормально влаштувалася з ним в Іспанії жити, у великому будинку, він все їй купував. А ось другій пощастило більше, вони покохали один одного, і я прям дивувалась, що виявляється ось так може бути? А я думала, що люди тільки в реальному житті знаходять собі споріднену душу. Так ненароком, а не на сайті. Але нічого, спробую хоча б,  люди так навіть виходять заміж, так що спробую зареєструватися.

На сьогодні отримала масу емоцій, дуже приємних. Я і подумати не могла собі, що ми так добре погуляємо, я була дуже щаслива. Макс справді став іншим і це дало надію мені, а раптом у нас з ним щось та вийде? Він уже не був тим Максимом, якогось щось бентежить,  він став настільки відповідальним і мужнім, що здається, це просто був не він, це сон.

Хоча якщо нічого не вийде, то я не буду засмучуватися. Я лише хочу працювати і йти до своєї мрії, а якщо в нас щось і вийде з ним, то це буде радісна новина. Перші дні я дійсно не хотіла залишатися наодинці з ним, але тепер розумію, що мені треба відпустити образи і відкритися йому. А там вже можливо стане простіше.

 

Ми з Олею посиділи ще пару годинок та я поїхала додому, хотілося вже відпочити, активний був день. Заснула я швидко , дійсно втомилася. Так що наступного ранку я прокинулася з новими силами та енергією, виспалася, піднялася без будильника. Наче  й настрій був добрий, якби ще на роботу не йти. Але гаразд, цього тижня у мене буде не багато учнів. Тож думаю, ще чотири дні витримати можна. А якщо в четвер ще й концерт раніше перенесуть, то й зовсім три дні.

Так що сподіватимусь на те, що я зможу правильно налаштуватися і довести справу до кінця. Мені так важливо було все нормально зробити та без сварок піти звідти, щоб не було скандалу, та в крайньому  випадку повернутися сюди. Не знаю, чи так буде, сподіваюся, що такого випадку не буде, а якщо й станеться, то скоріше за все, я піду в інше місце працювати. Чомусь страшенно не хочу вже сюди повертатися, й так досить довго тут просиділа.

Олька теж планує піти зі школи, вона ще й думала, що з новим хлопцем зможе трохи розслабитися, хоча б на літо. Але видно, що не тут було, там такий хлопець, що й сам не проти за чужі гроші повеселитися. Якісь вони такі дивні, безвідповідальні пішли, ці хлопці. Взагалі чоловіками їх не назвеш, якщо чесно. Це просто школярі й не більше , а мені хотілося дорослого та відповідального чоловіка, таким був Макс.

Я згадала , що  у Алекса невдовзі концерт, то потрібно підготуватися гарно. Ми особливо не спілкувалися з Максом всі ці дні після зустрічі. Якось так час летів, інколи зідзвонювалися та переписувалися. В мене робота та свої справи, у нього теж багато роботи. Та я й не розраховувала на щось між нами, думаю, що то дуже важко буде нам зійтися...

Наступного дня я презентувала  Алексу нову пісню, він був задоволений. Адже Макс попрохав щось вибрати гарне на концерт  . Тому я піднапряглася та знайшла те, що потрібно.

- Привіт, Катю. Нарешті ти прийшла.

- Привіт, ти готовий?

- Завжди.

- Він вже години зо дві сидить та готується перед зайняттям.

До нас вийшов Макс  , задоволений, гарний настрій? 

- То молодець, так тримати , Алексе.

- Дякую. 

- Не буду вам заважати, я у себе в кабінеті.

Коли малий сів, то Макс надіслав мені повітряний поцілунок . Ну от і що він творить?? 

- Я можу займатися частіше з Алексом.

Відповіла я Максимові після зайняття, а то він прохав на днях. Вірніше запитував, чи я можу, бо хоче дуже, щоб син гарно виступив на концерті.

- Чудова новина! Дякую тобі, не важко буде?

- Ні, думаю, що можу в п'ятницю довше позайматися, а потім уже з наступного тижня я додам зайняття. Коли буду вже вільніша.

- Я зрозумів, добре тоді. Думаю, що Алекс буде дуже задооволений.

- Можливо  чаю чи поспішаєш?

- Давай наступного разу, мені сьогодні треба приготувати матеріал, бо завтра у самої концерт на роботі.

 - Зрозумів, не затримуватиму тоді.

- Добре, до зустрічі.

І тут коли Макс проводжав мене, до будинку різко увірвалася жінка. Яскрава блондинка, в очах у неї палав вогонь, а коли вона побачила мене, то я думала, що в неї вони полопаються.

- Привіт всім, а Ви напевно викладач нашого сина?

Вона ще так наголосила на слові: "Нашому".

- Добрий день. Це я, ми з Вами спілкувалися, так.

- Так, я пам'ятаю.

Вона перевела погляд на Макса і посміхнулася. Мені зовсім не сподобалася її ця не щира посмішка. Що вона хоче і чому так подивилася на мене?

- Лілю, тобі що потрібно? До Алекса прийшла? Він займається англійською у себе.

- Ого, молодець у нас син.

- У мене.

– Що?

Округлила вона очі. -

Він тобі  потрібний дуже рідко, а я з ним постійно.

- І тепер ти докорятимеш мені?

- Я вже піду, поспішаю.

Кинула я і хотіла мерщій піти звідси.

- Стійте, я ще не договорила. Хотіла дізнатися Вас ліпше  та почути Вашу гру. Щоб я розуміла, кого найняла своєму синові.

Я розізлилася, як вона поводиться зі мною?? 

- Лілю, а тобі не здається, що ти не маєш ніякого права так розмовляти??

- З ким, з нею? 

Вона тицьнула на мене пальцем.

- А я Вам хто? Рабиня чи подруга?? Я викладач з музики, і не з підворотні, до речі. 

- Ого, ти диви яка. А чи точно ти тільки тут викладаєш, хм? 

Вона почала йти в мій бік, я вже зжала руки в кулаки. 

- Ану пішла звідси. 

Макс загородив мене собою та виставив руки перед нею. 

- Ти що, захищаєш її? 

- Так, а чому ти тут руками махаєш?? 

- А ти  сама не можеш за себе постояти? 

- Я ? Та можу, я ще й на бокс ходила, показати як вмію?? 

Несподівано для себе , я хотіла вирватися вперед та показати їй свою силу. Але Макс стримав мене, тому я дуже була рада, що він не дав мені зробити лихо . 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше