Я згадала як одна моя подруга розповідала, що кохання там немає, вона просто нормально влаштувалася з ним в Іспанії жити, у великому будинку, він все їй купував. А ось другій пощастило більше, вони покохали один одного, і я прям дивувалась, що виявляється ось так може бути? А я думала, що люди тільки в реальному житті знаходять собі споріднену душу. Так ненароком, а не на сайті. Але нічого, спробую хоча б, люди так навіть виходять заміж, так що спробую зареєструватися.
На сьогодні отримала масу емоцій, дуже приємних. Я і подумати не могла собі, що ми так добре погуляємо, я була дуже щаслива. Макс справді став іншим і це дало надію мені, а раптом у нас з ним щось та вийде? Він уже не був тим Максимом, якогось щось бентежить, він став настільки відповідальним і мужнім, що здається, це просто був не він, це сон.
Хоча якщо нічого не вийде, то я не буду засмучуватися. Я лише хочу працювати і йти до своєї мрії, а якщо в нас щось і вийде з ним, то це буде радісна новина. Перші дні я дійсно не хотіла залишатися наодинці з ним, але тепер розумію, що мені треба відпустити образи і відкритися йому. А там вже можливо стане простіше.
Ми з Олею посиділи ще пару годинок та я поїхала додому, хотілося вже відпочити, активний був день. Заснула я швидко , дійсно втомилася. Так що наступного ранку я прокинулася з новими силами та енергією, виспалася, піднялася без будильника. Наче й настрій був добрий, якби ще на роботу не йти. Але гаразд, цього тижня у мене буде не багато учнів. Тож думаю, ще чотири дні витримати можна. А якщо в четвер ще й концерт раніше перенесуть, то й зовсім три дні.
Так що сподіватимусь на те, що я зможу правильно налаштуватися і довести справу до кінця. Мені так важливо було все нормально зробити та без сварок піти звідти, щоб не було скандалу, та в крайньому випадку повернутися сюди. Не знаю, чи так буде, сподіваюся, що такого випадку не буде, а якщо й станеться, то скоріше за все, я піду в інше місце працювати. Чомусь страшенно не хочу вже сюди повертатися, й так досить довго тут просиділа.
Олька теж планує піти зі школи, вона ще й думала, що з новим хлопцем зможе трохи розслабитися, хоча б на літо. Але видно, що не тут було, там такий хлопець, що й сам не проти за чужі гроші повеселитися. Якісь вони такі дивні, безвідповідальні пішли, ці хлопці. Взагалі чоловіками їх не назвеш, якщо чесно. Це просто школярі й не більше , а мені хотілося дорослого та відповідального чоловіка, таким був Макс.
Я згадала , що у Алекса невдовзі концерт, то потрібно підготуватися гарно. Ми особливо не спілкувалися з Максом всі ці дні після зустрічі. Якось так час летів, інколи зідзвонювалися та переписувалися. В мене робота та свої справи, у нього теж багато роботи. Та я й не розраховувала на щось між нами, думаю, що то дуже важко буде нам зійтися...
Наступного дня я презентувала Алексу нову пісню, він був задоволений. Адже Макс попрохав щось вибрати гарне на концерт . Тому я піднапряглася та знайшла те, що потрібно.
- Привіт, Катю. Нарешті ти прийшла.
- Привіт, ти готовий?
- Завжди.
- Він вже години зо дві сидить та готується перед зайняттям.
До нас вийшов Макс , задоволений, гарний настрій?
- То молодець, так тримати , Алексе.
- Дякую.
- Не буду вам заважати, я у себе в кабінеті.
Коли малий сів, то Макс надіслав мені повітряний поцілунок . Ну от і що він творить??
- Я можу займатися частіше з Алексом.
Відповіла я Максимові після зайняття, а то він прохав на днях. Вірніше запитував, чи я можу, бо хоче дуже, щоб син гарно виступив на концерті.
- Чудова новина! Дякую тобі, не важко буде?
- Ні, думаю, що можу в п'ятницю довше позайматися, а потім уже з наступного тижня я додам зайняття. Коли буду вже вільніша.
- Я зрозумів, добре тоді. Думаю, що Алекс буде дуже задооволений.
- Можливо чаю чи поспішаєш?
- Давай наступного разу, мені сьогодні треба приготувати матеріал, бо завтра у самої концерт на роботі.
- Зрозумів, не затримуватиму тоді.
- Добре, до зустрічі.
І тут коли Макс проводжав мене, до будинку різко увірвалася жінка. Яскрава блондинка, в очах у неї палав вогонь, а коли вона побачила мене, то я думала, що в неї вони полопаються.
- Привіт всім, а Ви напевно викладач нашого сина?
Вона ще так наголосила на слові: "Нашому".
- Добрий день. Це я, ми з Вами спілкувалися, так.
- Так, я пам'ятаю.
Вона перевела погляд на Макса і посміхнулася. Мені зовсім не сподобалася її ця не щира посмішка. Що вона хоче і чому так подивилася на мене?
- Лілю, тобі що потрібно? До Алекса прийшла? Він займається англійською у себе.
- Ого, молодець у нас син.
- У мене.
– Що?
Округлила вона очі. -
Він тобі потрібний дуже рідко, а я з ним постійно.
- І тепер ти докорятимеш мені?
- Я вже піду, поспішаю.
Кинула я і хотіла мерщій піти звідси.
- Стійте, я ще не договорила. Хотіла дізнатися Вас ліпше та почути Вашу гру. Щоб я розуміла, кого найняла своєму синові.
Я розізлилася, як вона поводиться зі мною??
- Лілю, а тобі не здається, що ти не маєш ніякого права так розмовляти??
- З ким, з нею?
Вона тицьнула на мене пальцем.
- А я Вам хто? Рабиня чи подруга?? Я викладач з музики, і не з підворотні, до речі.
- Ого, ти диви яка. А чи точно ти тільки тут викладаєш, хм?
Вона почала йти в мій бік, я вже зжала руки в кулаки.
- Ану пішла звідси.
Макс загородив мене собою та виставив руки перед нею.
- Ти що, захищаєш її?
- Так, а чому ти тут руками махаєш??
- А ти сама не можеш за себе постояти?
- Я ? Та можу, я ще й на бокс ходила, показати як вмію??
Несподівано для себе , я хотіла вирватися вперед та показати їй свою силу. Але Макс стримав мене, тому я дуже була рада, що він не дав мені зробити лихо .
#1873 в Жіночий роман
#8100 в Любовні романи
#1936 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 23.01.2023