Максим.
Без Каті хвилини тягнути як дні, як роки. Не знаю чому так, але вона дуже сильна засіла в мене в серці, я не міг про неї не думати. На роботі, вдома, я всюди думав про неї. Ну все, мені гаплик, це мені помста за те, що я тоді кинув її в свої молоді роки. Це карма наздогнала мене й тепер лупить мене по моїй задниці. Нарешті сьогодні я знову побачу її!! Я повинен все таки добитися зустрічі з нею. Малого сьогодні після зайнять заберуть до себе додому мої батьки. От я якраз і покличу Катю на каву, надіюсь, що вона буде не проти. Вона наче й так згодилася, але потім звісно ж що проморозила мене.
Мені дуже було прикро, що вона так поводилася, але що я міг зробити, якщо я сам довів її до такого стану. Якби я тоді не зрадив її, було б все нормально, це точно. Але ні, я отримав те, на що заслуговував і тут просто не повинно бути в мене претензій до неї.Тому що я сам винен, що так вчинив. Якби я тоді їй розповів, чому ми не можемо бути разом, вона зрозуміла б і мабуть вибачила мені, але ні, я думав, що роблю правильно і зроблю краще. Такий же впертий йолоп!! Хочу, щоб вона мені пробачила й ми нарешті обговорили те, що нас турбує. Можливо так вона стане ближчою до мене? Мені дуже хотілася, щоб між нами не було недомовок. Адже ця дівчина запала мені в душу і не виходило звідти. Я був дуже задоволений, що вона не відмовилася працювати в мене. Але ж вона просто працює, робить свою роботу, не більше .Тому теж не варто сильно набридати їй?Я знаю, що вона такого наче як не полюбляла, хоча мабуть вона вже давно змінилася. Адже люди змінюються.
- Тату, там Катя приїхала.
- Біжи, відкривай.
Він був задоволений, я бачив, що Алексу подобається Катя, як і мені. Значить, пацан з гарним смаком, весь пішов у татка . До речі не зрозумію, як я міг бути з Лілею, тому що вона була за всіма параметрами повною протилежністю Каті. Вона була не такою зовсім, Катя була легкою на підйом, вона була неймовірною. Мені хотілося обіймати її, Ліля була колючим їжачком, з яким я не хотів би бути. Тому я розумію, що обрав явно не ту жінку. Але тепер все буде по іншому, я це точно знав. Не важливо, що там буде далі, але я повинен бути зі своєю дівчиною, з Катею. Дуже хочеться обіймати її та цілувати, Лілю бачити я зовсім не хотів.
Тим більше, Алексу вона дуже подобалася йому. Він мабуть навіть більше радів Каті, чим своїй мамі. Кому розповісиш , то й не повіриш, було дивне відчуття. Але я відчував, це вже добре. Раніше я взагалі не міг відкритися, мабуть тому й жінку не ту обрав для свого життя. Мені навіть трішки стало шкода її, адже Ліля прагнула іншого. А я не був тим чоловіком для неї, але вона теж була не для мене , от і все . Ми дуже різні, от і розійшлися, але що я міг уже змінити , я не можу повернути час назад . Дуже шкодую про це, але зроблю все можливе. Все, що зможу, спробую добиватися її серця! Вона теж ніби то хоче бути зі мною, я бачу це. Але дійсно поки що їй тяжко, я розумів це , тому не хотів бігти наперед.
- Привіт.
Я відчинив їй двері.
- І тобі привіт.
- Катя!!
Малий почав її обіймати, ну це так солодко було. Я спостерігав за ними та радів.
Я міг дивитися на цю солодку парочку вічно, як же вони мило обіймаються. Це було круто, вони були дуже милі, я навіть не міг подумати, що мій син ось так реагуватиме на Катю. На чужу зовсім людину!! Але діти відчувають хороших людей, я був задоволений, що вони так легко зійшлися!! Але це класно, що вони потоваришували, я був дуже радий за неї та за сина . Звичайно мій син був товариським хлопчиком, але не зі всіма, а те , що Катя йому сподобалася, це багато чого значить. З дорослими він не дуже часто знаходив спільно мову, тільки з однолітками. Все таки видно було, що у неї є досвід спілкування з дітьми, ну або він просто не залишив їй вибору своєю посмішкою, вона не змогла йому відмовити.
- Ну що ж, сьогодні було набагато краще.
Катя піднялася та похвалила Алекса. Я був в себе в робочу кабінеті, та якраз спустився до них. Я знав коли вони закінчують зайняття, це було не так вже й важко вгадати. Двері кабінету я навмисно залишав відчиненими, але це не тому, щоб не пропустити закінчення та провести її. А тому шо її голос та музика були для моїх вух як мед. Її можна було слухати вічно, цю солодку дівчину, цю модель . Вона була в моєму домі, а я не міг повірити , що це дійсно не сон.
- Ще пару зайнять і ти співатимеш ще краще , Алекс.
- Ура!!Я такий радий.
- Видно, що тобі подобається, тому в тебе виходить!
Вона так його хвалила!
- Це тому, що у мене найкращий викладач!!
Він обійняв її, а мені так радісно стало від того, що вона змогла порозумітися з моїм сином. Катя звичайно розумничка, що вміє ось так ладити з дітьми. Алекс теж вмів гарно розмовляти, от уже ж генетика!! Іноді мені здається, що вона ідеальна просто у всьому. Це ж так треба вміти багато чого робити. Думаю, що вона зможе навіть більше, або вже вміє, тільки я не знаю про це. Сьогодні вона була одягнена в шорти та майку. Вирішила вдягнутися простіше, щоб я не витріщався на неї та не думав про неї?? О ні, дитинко, так не вийде. Адже я постійно буду думати про тебе, дуже хочу її постійно. Бачити та чути, бути з нею разом, потрібно прохати Катю кожного приїзджати до мене на зайняття. Мені дуже добре було , коли я бачив .
Але як би вона не намагалася вже приховати свої груди, я пам'ятаю її, бачив її вже в тій сукні, як згадаю!! Тепер пам'ятатиму завжди, та й під майкою було видно, що груди у неї чудові й не маленькі. Вона могла приховувати від мене багато чого, але я розумів, що вона просто неймовірна і багато чого вміє. Їй від природи багато чого було дано, зовнішність, талант й багато чого іншого.
- Тоді до зустрічі, Алексе. Вчи пісню, грай, я перевірю.
- Добре, Кать. Я щодня репетируватиму. Так, тату?
Він глянув на мене, я аж зніяковів. Тому що не міг зібратися з думками, тому що Катя прикипіла до мене поглядом, я не зміг відвести очей від неї. Яка ж вона гарна та талановита!
#1873 в Жіночий роман
#8100 в Любовні романи
#1936 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 23.01.2023