Розділ 5

Наша одна година промайнула неначе як десять хвилин, Алекс дійсно був дуже вправним учнем!! Він вчився дуже швидко, я розуміла, що з нього вийдуть люди. Тому мені би не хотілося розчаровувати маленького музиканта, але з Максом я би не хотіла зайвий раз бачитися. Тому що навіть зараз він трішки підставив мене, але думаю, що він навіть сам цього не зрозумів. Хотілося би більше розуміння від нього , щоб він не просто милувався мною. А щоб розумів коли й що потрібно робити, адже при дитині я точно не зможу відповісти йому щиро. Він можливо це розумів, тому й вирішив поставити мене в таке положення та трішки поманіпулювати?? Але я таки надіялася на те, що Макс просто не подумав. Тому що він можливо й горда людина, але наче непогана. 

- Ви вже ? 

Я аж підскочила, Макс так несподівано підійшов до нас позаду. 

- Так, тату!! Мені дуже сподобалося, я хочу займатися музикою!!

Він кинувся до нього в обійми. 

- Катерино, а Ви що скажете про здібності Алекса? 

- Можу сказати те, що він дуже талановитий хлопчик і в нього все вийде. Ми позаймалися вокалом та на фортепіано, все гарно вийшло. 

Я підійнялася та дивилася то на нього, то на Алекса. Малий дуже радів , Макс теж посміхався.  Ну й хлопці, такі гарні обоє!! Та й що ж тепер мені з ними робити?? Здавалося, що вони зведуть мене з розуму, в гарному сенсі. Алекс був талановитим хлопчиком. А от щодо Макса, я навіть не знала, що він чекає від мене, чи вийде в нас щось? Адже я не планувала, якщо чесно. Мені лиш потрібна робота та гроші. 

- Алекс, йди тоді до себе, повчи уроки . 

- Добре, а коли наступного разу буде зайняття з музики?? 

Він дивився великими оченями то на Макса, то на мене. 

- Це потрібно запитувати у Катерини. 

Я замовкла, от тобі і план Макса, от негідник!! Невже маніпуляції - це його вся сила?? 

- Вирішимо пізніше, але думаю, що згодом . 

Я посміхнулася настільки щиро, я тільки могла до цієї прекрасної дитини.

- Добре, я буду чекати на Вас!! 

Він помахав мені рукою та побіг до себе. 

- Можливо чаю?

- Максе, який чай? Ти смієшся з мене?? 

- Чому? 

- Ти дійсно не розумієш? Адже я не думала, що сьогодні буде перше зайняття, та ще й обіцяти одразу дитині щось? Ми не вирішили наші проблеми. 

- А які проблеми? Думаю, що все добре, в тебе є ця робота, ти талановита. Я підслуховував вас, у тебе досі такий же чарівний голос та ця гра, просто неймовірно. 

Він аж очі закотив, неначе це було щось таке неземне. Я знала, що гарно співаю та граю, але від Макса не очікувала зараз це почути. 

- Катю, ти дуже накручуєш себе. 

Він почав підходити до мене , а я неначе перестала дихати...

Він стояв переді мною та не зводив погляду.

- Ти така гарна.

- Макс, не потрібно.

- Чому? Ти навіть не дасиш мені шансу?

- Ти вже раз підставив мене , тому мабуть ні. Тим більше, сьогодні ти теж вчинив дивно.

- Пішли поговоримо на кухні за чаєм ?

Він стояв поруч та взяв мене за руку.

- Макс, не роби цього.

Мені зносило голову від його дихання, погляду та доторків.

- Я хочу тебе .

- Ти зовсім уже?

Я засміялася, тому що він дійсно поводив себе дуже дивно.

- Ти перепрацювався?

- Ні, сьогодні я вихідний, трішки попрацював. Я тобі серйозно кажу, коли я тебе побачив вчора, то мені знесло дах. 

- Потрібно було раніше думати. 

- Тоді в мене виникли складнощі, тому вийшло так , я згоден, що погано вчинив з тобою. Катю, в мене тоді виникла трагедія, я не міг тобі розповісти, не було слів. 

- Не знаю, що там могло статися такого, щоб ти кинув свою кохану дівчину.... Не вірю тобі. 

- В мене помер мій брат, двоюрідний, але він був дуже близький мені. 

Я затихла і не змогла нічого відповісти. Це звісно жахливо, але чому він не розповів мені?? Хоча ми тоді були ще такими молодими і не розуміли, як вірно вчиняти. 

- Мені шкода.

- Це вже в минулому, тоді мені було дуже боляче, але рани загоїлися. Я винний, що так вчинив з тобою.

- Максе, вже не важливо, ми стали іншими людьми. 

- Але невже ти не відчуваєш до мене те, що я до тебе? 

- Не знаю навіть, що тобі відповісти. Яка різниця ? У нас з тобою дуже різні життя, тому не думаю, що щось вийде. Вибач.

- Ти навіть працювати відмовляєшся? Я підніму тобі зарплату, заради Алекса залишся.

Я розуміла, що в деякій мірі Макс маніпулює мною, але малий мені дійсно сподобався. 

 - Працювати буду, а за інше вибач, мені шкода. Мені вже потрібно їхати по справам. 

- Добре, я проведу. 

Макс провів мене , ми обговорили графік зайнять та я сіла в машину. Я бачила, що він до останнього стояв позаду мене та дивився вслід. 

По приїзду додому, я розуміла, що нічого не ясно. Що мені тепер робити? Адже я розумію, що Макс має почуття до мене , але я згодилася тільки заради його сина, мені імпонував його малий. Він дуже талановаитий та розумний хлопчик. Але от як розмовляти з Максом?? Як мені себе  з ним поводити? Це було щось нереальне, здавалося, що я не зможу там працювати. Хотілося би з ним порозмовляти, але було не по собі, а що я йому розповім? Він так постійно дивився на мене, що я просто не могла ні слова вимовити. Цей чоловік дуже сильно впливав на мене, мене аж перетрушувало всю , а по тілу йшли хвилі задоволення. 

Я вирішила відволіктися та прогулятися з Олею, тому зателефонувала їй ,  ми домовилися посидіти у кафе біля озера, недалеко від мене. Тож піду пішки, а Олька нехай на машині їде, сама винна, що переїхала так далеко від мене жити. Розпитаю її за побачення, що вона там надумала, кого знайшла.  Можливо щось цікаве розповість, дасть пораду, навіть не знаю. Оля дуже часто розповідала мені різні історії, тому вже хотілося з нею побачитися. Але ще більше в ній я цінувала її дружбу, вона відповідальна та щира людина. Мені хотілося , щоб вона була щасливою , так як і я. Ми заслуговували точно на щастя та щире кохання. Дуже сильно хотілося, щоб у нас з нею вийшли гарні стосунки, щоб ми нарешті зустріли своїх чоловіків. Можливо скоро все налагодиться, дуже хотілося цього.