Розділ 4

Катя.

Я тільки но повернулася з супермаркету та думала над тим, чим буду займатися далі. Олька звала мене зустрітися та прогулятись десь. Тим більше мені потрібно було комусь вилити душу, адже та робота про яку я так мріяла, мені так і не дісталася. Хоча Макс був не проти, щоб я працювала в нього, але я не зможу так. 

Задзвонив телефон, я взяла його , не підозрюючи навіть, хто це може телефонувати. Макс?? Ну й що він хоче від мене. Я довго вагалася чи брати слухавку, але палець сам поліз та прийняв виклик, мабуть десь в глибині душі я хотіла з ним поговорити. 

- Привіт. 

Він почав першим розмову. 

- Привіт. 

Я не поспішала  в розмові, а навіщо? 

- Як твої справи? Не відволікаю? 

- Все добре, ні, поки що ні. 

- Я зрозумів.

Він затих, ніби він був не слухняним учнем, а я покарала його. Це навіть стало смішно. 

- Слухай, ти вибач, якщо щось не так. Але я хотів запитати тебе дещо, можна? 

Я звичайно знала про що він буде запитувати, але нехай. Прикинуся ідіоткою, послухаю його голос, чому би й ні? Він завжди дуже гарно та мелодійно розмовляв. 

- Кажи.

- Можливо ти таки передумаєш та приїдеш ? Спробуєш цю роботу, нічого особистого. Але я би хотів, щоб ти викладала для мого сина, ти дуже талановита .

- Максе , я не можу ось так, це не легко для мене.

- Я розумію, але  ж ти наче дуже хотіла отримати цю роботу, ні?

- Звідки тобі це відомо?

Він зробив паузу, мені стало дуже цікаво, чому він так себе поводить?

- Колишня дружина розповіла.

- А, ну так, це ж я з нею розмовляла. Але дещо плани змінилися,вибач.

Я до останнього не хотіла показувати свої справжні емоції, які бурлили в мені. Тому що я дійсно би хотіла зустрітися з ним та нормально поговорити. Але розуміла, що ми вже не ті , якими були раніше, та й Макс дуже зайнята людина вже. Він тато та чоловік, навіть нехай вони розлучені, але ж спілкуються! Тому це явно не для мене, я так не зможу .

- Катю, ну що з тобою не так? Я розумію, що вчинив не гарна, але подумай. Тим більше, я би дуже хотів  з тобою поговорити щодо того, що тоді вийшло між нами. 

- А що вийшло ?Нічого якраз не вийшло!

І тут мене порвало на шматки, та що він причепився?? 

- От тому я вважаю, що нам потрібна ця зустріч. Не даремо доля звела нас знову, Кать....

Він так мене умовляв , що я не витримала , мені дійсно дуже хотілося взнати, чому він так зі мною вчинив. Що пішло не так у нас, чому він так вчинив. 

- Добре, я згодна.

- Правда??

Він неначе не вірив в те, що я кажу.

- Я згодна кажу тобі, коли й де?

- Я думав, що ти зможеш приїхати сьогодні та позайматися з сином? Якщо в тебе немає ніяких планів, але можна й на тижні.

- Можу приїхати, добре.

-Тоді до зустрічі ?

- Мабуть так, десь буду через годину, півтори.

- Дякую тобі, ти гарний викладач, я думаю. Син у мене талановитий та розумний, важко не буде.

- Добре, Максе .

Ми попрощалися, я почала потроху збиратися до нього. Звісно ж кожні батьки будуть нахвалювати своє чадо, це й так зрозуміло!!  Не знаю навіщо я це роблю, але чомусь в глибині душі у мене було велике бажання поїхати до нього, побачити його. Зустрітися нарешті та поговорити, звісно вже після того як познайомлюсь з його сином, можливо моїм майбутнім учнем. Тому через хвилин двадцять я вже вийшла до своєї машини та поїхала до Макса додому. Всередині мене було торнадо з емоцій. 

Коли я їхала на заняття і думала про те, чи правильно я роблю? Але сьогодні я вже так не вбиралася, як вчора, а то Макс ледь дірку не пропалив у мені. Подивлюсь як і що буде, на талант його малого, можливо там дійсно природжений музикант .  Мені дійсно дуже потрібна ця робота, але як все буде відбуватися, я навіть не можу собі уявити.

Хочу назбирати грошей та відкрити свою студію, та й відпочити мені в цьому році теж потрібно. Відпустка мені не завадить, я так втомилася вже від роботи. В університеті мені не дуже  хотілося  продовжувати працювати, там була мала зарплатня та дуже багато мороки. Можливо  я буду більше комунікувати з його дружиною, аби не наодинці з ним, а то мені знесе дах. Я йому так і не пробачила, нехай собі йде на всі боки. 

 Я взагалі після нього перестала вірити чоловікам, то тут нічого й додати. Мені здається, що він повинен розуміти це все, якщо він адекватний. Але думаю, що він першим зателефонував і так вмовляв мене приїхати, то надія є. Але я не хочу бути з ним, ні на що претендувати не буду, просто хочу почути чому він так вчинив. Та й звісно ж в першу чергу мені потрібна ця робота! Тому що мені самій доводиться все робити в цьому житті. 

Я бачила фотографію його жінки, коли ми спілкувалися. Тому що перед тим як зідзвонитися, ми переписувалися в месенджері, а там її світлин було багато. Мабуть вона любить себе, але то й зрозуміло, адже вона дійсно гарна та мабуть отримує від життя все, чого тільки забажає. Чомусь мені не до кінця вірилося в те, що вона його колишня . Та навіть якщо так, то вони звісно ж що спілкуються між собою, адже у них спільна дитина!! 

Коли я під'їхала , мені майже одразу відчинили ворота, я заїхала у двір та вийшла з машини. Тому що охоронець показав мені , що я можу заїзджати. Я довго не думала над цим, заїду в двір, добре. 

 - Радий знову Вас бачити.

Який приємний чоловік, вже другий раз так до мене тепло звертається.

- Доброго дня , навзаєм.

- Як я можу до Вас звертатися?

- Катерина звати.

- Приємно, Катю, мене Геннадієм звуть.

- І мене дуже приємно .

Я посміхнулася, він прямо розтанув, смішний такий.

- Проходьте, на Вас вже чекають.

- Дякую.

Тільки но я зайшла в будинок, як до мене вийшов Макс. Було таке враження, що він тут  і чекав на мене, неначе споглядав за мною черех вікно. А можливо так воно й було? Він посміхнувся, я теж не змогла втриматися. Ну от і що він робить зі мною??