Вiйна з митницею

 Не лише захопленням МВС республіки прославилися Рижани. На пару з своїми колегами з Вільнюса, вони проводили вiйну з митницями. 

 Не зважаючи на колосальний супротив росіян, литовці починали жити, розбудовуючи державу. Одними з ключових моментів став кордон. Для його відмічення на мiсці встановлювали митниці з прикордонними пунктами. Якi відразу, як кістка в горлі засіли москаля. 

 По перше це легалізація. Держава входила в законний статус . По друге фінанси . Митниця це гроші в скарбничку нової країни. Ну i по трете , як вони люблять - символізм. Митниці стали символом від'єднання від совка. 

 Ліквідація відбувалася наступним чином. ОМОНОвцi, вантажилися на вертоліт, висаджувалися з неба i захоплювали приміщення. Працівників митниці били, приміщення палили. 

 Проте такi методи не допомагали. Бажання вiдiлитися вiд совка , було сильніше за страх побиття. Максимум через пару днів приміщення відновлювали , i пункт продовжував працювати. Тоді Москва вирішила пiти більш кардинальним шляхом. 

 У ніч на 31 липня на митному посту під Мядінінкаєм перебували 4 митники, 2 співробітники дорожньої поліції та 2 бійці загону швидкого реагування Департаменту поліції Литви «Арас». Литовський аналого ОМОН.

 До вагончика під'їхав УАЗ, з якого вискочили люди у камуфляжі. За їх наказом, усі працівники митного пункту лягли особами в підлогу. Після цього всіх митників було розстріляно в потилицю з автоматичної зброї, оснащеної глушниками. Було розстріляно також двох дорожніх поліцейських, які з вулиці почули постріли і спробували втрутитися.

 Загалом загинуло семеро людей — троє митників і по двоє поліцейських із загону «Арас» та дорожньої поліції

 Четвертий митник, 28-річний Томас Шярнас, отримав наскрізне поранення на думку, але зумів вижити, хоч і залишився на все життя інвалідом. Згодом він давав свідчення литовському слідству. Великою мірою завдяки цим показанням картину злочину вдалося відновити.

 Як розповів той, хто вижив:

…це була митниця у сенсі слова. Був просто вагончик із литовським прапором — тобто більша політична акція, демонстрація всьому світу намірів маленької Литовської республіки стати незалежною. Військові в Москві шукали привід для втручання армії ... Це були бійці ризького ОМОНу, але одягнені у звичайний камуфляж без будь-яких розпізнавальних знаків. …все вбивство зайняло буквально кілька секунд. Куля в потилицю – і все скінчено. На нас і раніше нападали і дуже часто, але ніколи не вбивали. Просто били та підпалювали вагончики. Ніхто не очікував, що вбиватимуть.

 Слідство у справі про цей розстріл тривав 18 років. За версією слідства, у нападі брали участь бійці Ризького ОМОНу за сприяння їхніх колег із Вільнюського ОМОНу. Цей висновок було зроблено не лише на основі показань Томаса Шярнаса, але й за результатами обшуку на базі Ризького ОМОНу, де було виявлено один із трьох автоматів калібру 5,45, з якого було здійснено постріли

 11 травня 2011 р. громадянина Росії Костянтина Нікуліна засудили в Литві до довічного ув'язнення. Вільнюський окружний суд визнав його винним у розстрілі митників на посаді у Мядінінкаї 1991 року.