Рижський ОМОН

 Почну з найвідомішого формування ОМОНовцiв. В столиці Латвії вони з'явилися згідно з наказом № 206 вiд другого грудня 1988 року . Загiн нараховував сто п'ятдесят чоловік , в основному росіяни. Але було серед них тридцять латишів. 

  Основним завданням було визначено участь в силових операціях проти банд формувань, підтримання суспільного порядку , розгин масових демонстрацій. Набирали туди фізично витривалих , сильних чоловіків, після армійської служби. 

 Озброювалися серйозним чином.  Окрім табельного пістолета Макарова , автомати , снайперські гвинтівки. З транспортом також було все серйозніше . Окрім звичайних мiлiцейских "Бобiкiв " були БТРи. Також , для виконання спеціальних завдань, їм надавали гелікоптери. 

 По підготовці виділялася силова. Стрільба, проникнення в приміщення, зупинка транспорту, силові прийоми захоплення. Стройова підготовка була зведена до мінімуму. 

 Важлива деталь - в МВС по факту свого спеціального підрозділу то й не було . Тому вишкіл проходили на базi "Альфа" КДБ, на рiвнi з чекістами.  

 Невеликий відступ - це не остання моя розповідь про ОМОН. Вони напаскудили так добряче на просторах союзу. Проте їх оснащення, озброєння , підготовка були стандартними , з незначними поправками на специфіку місцевостi. Тому повторюватися не буду. 

 Загострення почалося пiсля четвертого травня одна тисяча дев'ятсот дев'яностого року . Литовський уряд прийняв декларацію про "відновлення державного суверенітету". Держава , у фазi відновлення , почала формувати  урядових структур. В тому числі i МВС.  

 Аби не мудрити , новий глава Алоiс Вазнiс почав чистку кадрів , вiд як би зараз сказали "ватників" - явно проросiйсько налаштованих людей.  Спец призначенців , вiн хотів повністю підпорядкувати собі . Але не вийшло. 

 Тридцять латишів, виконали наказ про перехід до нової влади. А от сто двадцять заявили що не підпорядковуються та ніякої незалежностi не визнають, а виконують накази Москви. На що МВС припинив виплату заробітної плати. Мiнiстер прокоментував своє рішення так :

- Москвi підпорядковуєтеся. Хай Москва вам i платить. 

 Столиця помираючої імперій з цим погодилася. I перевила їх  у своє підпорядкування. Уряд направив вимогу "забрати свої формування" з їх території. Москва мовчала. На певний час , в країни встановилося двовладдя. З одного боку демократи , з iншого комуністи. 

 Тут цікавий факт - через погану координацію ОМОН часто... розганяв мітинги комуністів. Партійні органи, збирали бюджетників , у відповідь на виступи студентів вигнали свій актив. I тут виїжджав ОМОН, яким було байдуже "за незалежність" чи за "союз" вийшли люди. Мітинг санкціоновано? Нi. Ну й отримуй кийком по головi. 

 Як результат - через загрозу мiлiцейського розгону , навiть пiд погрозами звільнення , людей не вдавалося зібрати на мітинги. А відповідати треба було, i треба було швидко. Всіх дiй з Москвою не погодиш, а перепідпорядковувати місцевим товариша , спецпризначенців нiхто i не збирався.

 I так було по всюди. Десь більше, десь менше. Тому в полiцейських спецпризначенців i до сьогодні репутація людей не далеких, відверто тупуватих. 

 Поки йшли пікети з їх розгонами , справа підходить до нового року. Який затища не обiцяв , а навпаки. 11 грудня 1990 року Народний фронт Латвії приймає заяву із закликом готуватися до години «Х», щоб дати відсіч «імперським силам», «вступати в загони добровільних правоохоронців порядку особливого призначення ЛР», створювати на підприємствах фонди допомоги, «використовувати різні варіанти страйків для руйнування економічної системи СРСР». На мітингах та зборах звучать заяви, що «завоювати свободу без жертв неможливо», «Москва потопить Латвію в крові за прагнення вийти з СРСР»

 Фракція НФЛ у Верховній раді Латвії створює штаб оборони, якому поставлено завдання забезпечити захист завоювань демократії. До нього увійшли представники радикального крила Народного фронту Латвії Андрій Крастиньш, Талавс Юндзіс та Одіссей Костанда.

 2 січня 1991 на прохання ЦК Компартії Латвії на підставі наказу МВС СРСР ризький ОМОН захопив висотний Будинок друку в Ризі, де знаходилося Видавництво ЦК Компартії Латвії, що випускало всю періодичну пресу. Раніше було оголошено про його націоналізацію урядом Латвії.

 Однією з причин захоплення цієї будівлі було , i до сьогодні називають "захоплення кураторів іноземних спецслужб, пiд керівництвом яких здійснився переворот". Хоча будівля була блокована, всіх хто в середини пов'язали, але ніяких іноземних кураторів не знайшли. 

 Проте знайшли листівки , з текстом "Русская свинья вертайсь до мой". I десь , в цьому тексти, розгледіли "Зiк Хай", почавши обвинувачувати уряд Литви в фашизмi. 

 Окрім даних операцій, ОМОН провив ряд вдалих рейдів , розчисток територій вiд барикад , розгонив демонстрацій. Проте не можна сказати , що новостворене МВС нічого не робило. 

 Тридцять перейшовши на бiк своєї Батьківщини ОМОНОвцiв були зведені в частину спеціального призначення. Назвали їх "бiлi берети". Проте вiд цієї ідеї швидко відмовилися. Тридцять чоловік не могли забезпечити адекватну відповідь . За рахунок добровольців , чисельність була доведена до двох сотень. Проте часу на їх підготовку було катастрофічно мало. 

 20 січня відбувся обстріл патруля ОМОН. До сьогодні до стеменно не відомо , хто саме стріляв. Офiцiйна версія - провокація влаштована невстановленими особами. Фігурують тут таки собі "Болгарські спортсмени" .Молодики , якi приїхали на змагання в Ригу. От тільки пізніше, проводячи розслідування ,було встановлено що реальні люди , не покидали меж Болгарії. 

 Вечором 20 січня , не встановленими особами була обстріляна автівка ОМОН.  Росіяни спихнули це на дію мiлiционерiв в будiвiли республіканського МВС. Де базувалися "Бiлi берети". Експертиза , яка буде проведена після подій, встановить що стріляли взагалі з iншого боку, i підготовлені спецпризначенці просто не могли не побачити цього.