1984 року . Убивства в Ростовськiй областi продовжуються. Але на цей раз, слідство вирішило пiти , дещо iншим шляхом...
Відходити остаточно вiд перспективної версії "психічно хворий" мiлiцiя не збиралася. Але зайшла з iншого боку. Злочини були криваві, убивства з використанням холодної зброї. Для такого потрібна витримка , та навики. Тож стали перевіряти психічно хворих, з досвідом бойових дій.
Око радянської Феміди , впало на такого собі Фоміна. "Афганець", повернувшийся з вiйни контуженим, та з цілим букетом психічних захворювань. Через що й перебував на обліку, в псих лiкарнi.
Осінню 1984 року Фоміна ув'язнили. Його почали колоти. Як офіційно , так i так звану - "прес хатою". Колишнього афганця, кинули до камери зеків. Що закінчилося печально...для зеків. Яких колишній солдат, розкидав як котят.
Не зважаючи на всі методи , слідством "цариці доказів" так i не вдалося добитися. Що не завадило до лютого 1985 року " зшити справу". Розгляд матеріали, проходив по "спрощенiй процедурi".
Прокурор приніс судді теку зі справою. Суддя прочитала. Явних порушень нема. Все оформлено нормально, i 25 лютого 1985 року , підписала вирок. Ганебне явище в юриспруденції, коли людину позбавляють останнього шансу виправдатися, але яке й до сьогодні проходить в наших судах.
Направили матеріали, на конвоювання в спец клiнiку, для проходження курсу примусового лікування. I тільки на мiсці з'ясувалося , що судило то вже мертвого. Фомiн помер в ізоляторi 24 лютого 1985 року.
Ось така , ще одна замальовка про "самий гуманний суд в мире". Пишіть про ваші враження)))