Криворiське полум'я.

 Сьогодні я розповім про один з наймасштабніших виступiв проти свавілля радянської міліції. Сталася ця подія в 1963 році , в рідному місті нашого президента Зеленського... 

  Для початку, аби зрозуміти події 1963 року, відійдемо на пару років назад. Яскраво характеризує обстановку в мiстi, маловідомий "Ринковий бунт" 1961 року. 

 Ситуація склалася наступна - місцевий дільничий ходив по ринку, робив обхід території. Бачить бабця торгує насінням , там де не положено. Бабця бачить що їй з сумками не злиняти, відходить, стає в чергу. Картина така ,ніби сумки не  її, а вона просто хоче щось купити. 

 Вiн підходить, питає "чей туфля"?... тобто чії торби?На ринку дружне мовчання. Солідарність.  Така хитрість вивела з себе "стража порядку". Вiн перевертає насіння , i давай топтати ногами. 

 До правоохоронця , підходить один чоловік , i прямо так каже - Ти що ментяра робиш? Дільничого це образило ще дуще. Вiн заламав чоловіку руки, i веде в напрямку відділка. 

 За чоловіка заступається натовп. I цей шериф з Кривого Рогу, дістав ствол з кобури, i давай стріляти. Цей кадр стріляв лише в повітря. З горем пополам, затриманого вдасться доставити до відділку. 

 Але під відділок вже зібрався натовп невдоволених. Дуже  скоро дільниця опинилася в оточенні. Оточенні менти , запросили допомоги. З посиленим нарядом приїхав особисто начальник міліції який ... звільнив  затриманого з під варти, а слідом за ним i дільничого за "превышения служебных полномочий, и непопадабающее поведения". 

 Радянська мiлiцiя, зі своїми громадянами не церемонилася зазвичай. Аби стала зрозуміліша причина такого небаченого гуманізму, треба розглянути політику Хрущова, за пристрасть до кукурудзи прозваного "Микитка Кукурузник". 

 Перве на перво Хрущов ненавидів міліцію. Ніхто з генсеків, та й простих громадян, її не любив. Але Хрущов i тут відмiтися. Вiн  заявив - "до 1980 року в країнi буде комунізм,  замість міліції буде народна дружина, а по телевізору покажуть останнього злочинця". В 1980 році, народ це пригадає наступною поговіркою "Хрущов стільки всього обіцяв, а Брежнєв олімпіаду круте". 

 Друга причина - він корчив з себе ліберала. Тут по іншому не скажеш. Однією рукою  давав послаблення режиму, з iншою саме при ньому були криваво подавлені народні виступи. 

 Красномовно "лібералізм" Хрущова показує "виставка новітнього мистецтва" яка відбувалася в Москві в травні 1958 року. Генсек завiтав, йому не сподобалося, i вiн прикрив цю лавочку. Проте каральним органам дає рознарядку притримувати себе. Потрібна була картинка демократизації. 

 Третій момент був пов'язаний з скороченням армії. Хрущов почав масштабну реорганізацію війська. Проблема ця стояла гостро. До 1955 року в радянському союзi кавалерія була окремим родом військ. 

 Не сказати що б це було прямо так вже анахронізм, пережиток минулого. Кавалерія в другу світову, i в конфліктах після неї, проявила себе як розвідка, мобільний резерв, прикордонна охорона. Проте вже не було необхідностi тримати її окремим родом військ. 

 Водночас багато було дублюючих один одного підрозділiв, занадто роздути військових округiв, постала необхідність створення нових родiв військ. Це вилилося в масштабні скорочення в армії. 

 Хрущов, цією політикою вбивав відразу три зайця. По перше - підтверджував репутацію ліберала. Заявляв що ми народ мирний, нам настільки велика армія ні до чого. Працювало це правда так собі. В розумінні тодішніх людей, вiйна мала відбутися по сценарію Глуховського "Метро 2033". Один одного атомом знищили б. 

 По друге Хрущов навiв який не який лад в армійському бардаку.  По третє звільнених офіцерів, як i демобілізованих солдат, направляли на курси перекваліфікування, на якесь з підприємств. 

 Цим вiн знову вирішив три проблеми разом. Лiквiдував безробіття серед скорочених військових - раз; посилив заводи й фабрики робочими руками - два; i удав турботу про громадян - три. Навчання людей проводилося з ідеологічною обробкою. Партія, i особисто генсек Хрущов, турбуються про вас товаришу. 

 Сучасна пропаганда Хрущова подає ледь чи не як ідіота. Якогось дурника на престолi. Це не відповідає дійсностi. "Микитка Кукурузник" був досвідченим партійним інтриганом, розумною, хитрою, i власною людиною. 

 Тепер треба уточнити про другу сторону конфлікту - радянська мiлiцiя.