Міліціонери - терористи.

 Почну з певного відступу. Мiлiцiя, в до радянський час - об'єднання жителів певної округи, для самозахисту. Могла бути на постійнiй основi, фінансуючись з общини, або ж збиратися на час вiйни. Сучасний аналог - територіальна оборона. 

 В революційний 1917 рiк, через падіння старого режиму, i не довіру до нових органів влади, мiлiцiї росли як гриби після дощу. На кожному підприємствi , на кожний вулиці, та що там доходило навiть до того що у дворах i будинках створювалася власна мiлiцiя. 

 Так продовжувалося, до поки  16 квітнi  Ленін не повернувся в Россiю. До його приїзду більшовики не мали всевладдя. Вони мали в думi декілька крісел, на підприємствах свої осередки, певні позиції в армії. Не надто вони були  популярні в війську, але були присутні. 

 Треба сказати, що до приїзду вождя, більшовики були поміркованою i авторитетною політичною силою. Вимоги в них були адекватні, цілком обґрунтованими, i ніяким радикалізмом там i не пахло. Більше того - їх навiть тодішні бізнесмени підтримували. Так що більшовиків, після лютневої революції, життя цілком влаштовувало. 

 Але тут приїжджає Ленін. I приїхав не просто так, а з німецькими грошима на революцію. I починає їх відробляти. 

 Різко міняється риторика. Тепер ніякої підтримки Тимчасовому уряду, курс на мир будь-якою цiною, та однопартійну систему управління. Починається підготовка повстання, i міліції тут відводилася не остання роль. 

 Згідно з планом Леніна мiлiцiя тепер стала займатися "експопрiацiєю експропрійованого". По суті діла, той же самий грабіж, але з мандатом - листок якогось паперу, з неясними каракулями, але з печаткою. 

 Завдання в таких "захисників порядку" було три. По - перше - дестабілізація ситуації.  Сіяння страху в противника. Що i є суттю терору. По - друге - підрив довіри до законної влади. Мовляв, ми робимо що хочемо, i нам за це ніхто нічого не зробить. Ну й по третіх- гроші. Ленін з німців пристойно так отримав, але це таке діло, що зайвим не буде. 

 Як приклад міліціонера - терориста хочу навести сумновідомого в Харкові Саєнка.

 Кривавий кат революцій, відомий як начальник ЧК Харкова. "Прославився" масовими розстрілами , i звірячою, навiть для гебiста , жорстокістю. 

 В мережі можна знайти викладки з його автобіографії, яку при союзi не публікували. Там вiн у фарбах розписує свої "подвиги", при цьому стверджуючи що знаходячись в Харкові врятував Москву від білих. Там же вiн прямо пише , з мандатом партії, міліцейскими силами проводив "експропріації". 

 Це тiльки перша iстория. )))Далi ще багато подібних "подвигів" . Пишіть ваші коментарі, не забувайте про підписку. Тут до речi кажучи є одна цікава  кнопка "Поширити в соцмережах". Вам не складно, автору приємно)))