11. Гроза залишилася позаду

Мама вхопилась за серце і похитнулася, тато підхопив її зі словами:

 — Агато, неси нашатир! 

Я побігла до аптечки і принесла нашатир, відкрила пляшечку і підставила мамі під ніс, вона чхнула і розплющила очі. 

 — Як ти себе почуваєш? — стурбовано спитала в неї я. — Може, викликати “швидку”?

— Вибачте… — тут же додав Нестор, потупивши погляд в підлогу. 

— Мені погано… Але я не хочу швидку… Ти наша єдина донька, — сказала слабким голосом мама, дивлячись на мене. — Ти нічого не казала про цього Нестора… 

— Ми тільки недавно познайомилися, але він дуже хороший. Ви самі в цьому переконаєтесь, коли трохи поговорите… Ну мамо, ти ж сама казала, що хочеш уже няньчити онуків, — навела я вагомий аргумент. 

— Я це гіпотетично казала…. Думала, ти познайомишся з кимось, почнеш зустрічатись. До весілля зазвичай проходить як мінімум рік! А ви тільки почали зустрічатися, бо я не памʼятаю його машину тут раніше! Навіть якщо ти кажеш, що ви приховували стосунки, все одно! Скільки ви разом? — вона зазирнула мені в очі.

— Два… місяці —  сказала я, мало не сказала правду “два дні”, але вчасно виправилась. 

— Це дуже мало, — одразу сказав батько.  — Треба випробувальний термін хоча б півроку. А потім уже ми вирішимо, одружуватися вам чи ні…

— Нам не підходить півроку, — заперечила я. 

— А мене не цікавить, що вам не підходить! — вперся він. 

— Агата вже повнолітня, — зауважив Нестор. — Вона може сама вирішувати, з ким і коли одружуватись, хіба ні?

— Якщо ви будете проти нашого весілля, я піду з дому! — сказала я і тут же злякалась. Раптом мамі знову стане погано? 

Але вона більше не втрачала свідомість. Лише зітхнула, і на її очах виступили сльози:

 — Не знала я, коли народжувала тебе в муках, що прийде час, коли ти від нас із татом відцураєшся… — тихо промовила вона. 

Мені стало соромно. Але водночас і Нестора шкода, який зовсім розгубився. 

— Агата не піде з дому, — він зітхнув. — Я не хочу, щоб через мене ви сварились. Все ж, ви одна родина. У мене теж є родина. Я розумію, що ви переживаєте за неї. Може, ми придумаємо щось? Я готовий зробити будь-що, аби довести, що я не скривджу Агату.

— Може, вам познайомитися з батьком Нестора? — з надією спитала я.  — Переконаєтесь, що він і його син — хороші, надійні люди…

— Ну, не знаю, — з сумнівом сказав батько. — А він що, нормально прийняв ваше таке раптове бажання одружитись?

— Він зараз в жалобі… — тут же сказав Нестор і виразно поглянув на мене. Може, не варто було таке пропонувати… 

 — А що трапилося, хтось із ваших родичів помер? — мама на мить забула про те, що треба було плакати, її з’їдала цікавість. 

— Так, — кивнув Нестор, зітхнувши. — Мій брат, його дружина і моя мати. Всі загинули зовсім нещодавно. Спочатку брат з дружиною в аварії. А потім мама від горя. Вона не змогла цього пережити.

— Який жах! — сказала мама, тепер вона дивилася на Нестора із співчуттям. 

Тато теж трохи присоромився. 

— То можна нам одружитися? — тихо спитала я. — Нестор зараз дуже засмучений, я б допомогла йому пережити це горе…

— Я все ще вважаю, що це надто поспішно, — буркнув батько. — Але давайте таки познайомимось з його батьком. А там буде видно. 

Я відчула полегшення. Схоже, гроза залишилася позаду, тепер з батьками можна спокійно говорити. 

 — Давайте поп’ємо чаю з тортом, — запропонувала я…

Продовження — завтра о 20.00! Додавайте книгу в бібліотеку, щоб не загубити! 

Купуйте зі знижкою -25% лише сьогодні роман Мар'яни Долі та Влади Холод "Служниця"!

Коли брат Марини загинув, вона звинуватила у його смерті власника підпільного казино, і вирішила помститися. Для цього влаштувалась служницею у його будинок. Проте далі події стали розвиватися в неочікуваному напрямку...

Та роман Мар'яни Долі "Таємниця Попелюшки"

 Скромна продавчиня прокидається в лікарні і дізнається, що минуло три роки, яких вона не пам'ятає. За цей час вона встигла вийти заміж за мільярдера і з нею сталося багато інших дивних подій...