Глава 16

Власта зовсім не збиралася підслуховувати, ні. Звичайно їй було цікаво, про що там бабуся розмовляє з Тадеєм, але вона мала гідність, на таке точно б не пішла. У вітальні були відчинені вікна, дівчині стало прохолодно і вона просто хотіла їх зачинити, але почула слова Феодори й так здригнулася, що ненавмисно  зачепила вазу, яка впала і розлетілася на друзки.

Та хіба могла зараз Власта думати про ту вазу чи про вікно? Вона так і застигла з шаленими очима, впинаючись поглядом в Тадея. Чоловік також дивився на неї, він невимовно зблід, невимовно! Його вуста розтулилися, чаклун глибоко дихав, а м’язи на шиї так напружилися, що Власта аж на відстані це помітила.

Феодора невдоволено пустила очі під чоло та розвела руками:

- Ну, зрештою, від правди нічого тікати, Тадею, – і зиркнула на нього навіть з певним розумінням. Однак чоловік миттєво розвернувся та пішов геть, нічого більше не промовивши.

Власта смикнулася, коли хвіртка за Тадеєм зачинилася, знайоме тремтіння в руках вміло нагадало про себе, однак вона й поворухнутися поки не могла. Феодора поглянула на неї, втомлено видихнула та пішла до хати. Дівчина оговталась лише коли почула кроки позаду себе.

- Власто, послухай, дитинко, – жіночка підійшла ближче, – те, що ти випадково почула, насправді не має ніякого значення. Мої слова… нічого не змінюють для тебе.

Відьма тільки дивилася, але мовчала. Тілом подорожував вогонь, вона була не просто розгубленою, в неї вибили тверду поверхню з-під ніг. І як реагувати на все це, Власта просто не розуміла.

- Тадей не може бути з тобою. Так, закоханість дійсно є, я її чудово бачу, але Катерини він не покине. Чоловік сильно завинив перед нею, тож тепер має бути поруч. Його можна багато в чому звинувачувати, але тримати свого слова він вміє, повір.

- Що сталося з Катериною? Я відчула на святі дещо дивне, наче в ній чогось бракує, аби бути відьмою. В неї проблеми з її силами?

- З головою в неї проблеми! – Феодора грізно вигукнула, а тоді сіла за стілець. – Терпіти не можу лізти в чужі таємниці, але краще я тобі розповім, ніж ти дізнаєшся змінену десять раз маячню від когось іншого. – Жіночка завела голову і гучно зітхнула, – як же мені все це набридло. Чого від вас з Тадеєм стільки клопоту? Не з одним моїм учнем не було скільки мороки. – А тоді помотала головою, – гаразд, присядь, будь ласка.

Власта зробила, як сказала бабуся, відсунула стілець, що стояв майже поряд, і смиренно присіла.

- Катерина – належить до прадавнього роду відомих чаклунів. Не скажу, що вони володіють якимись особливими силами, з твоїми, звичайно, не зрівняти, але теж вважаються одними з наймогутніших. На якомусь святі вона побачила Тадея і закохалася в нього по вуха. Він таких почуттів до неї не мав, скажімо, просто симпатизував, тож відповів взаємністю. Вони зустрічалися певний час, а тоді Багнету запропонували очолити наш магічний світ, бо, як ти знаєш, керівників у нас нема, все вирішує спільнота, але він – очевидний лідер. Саме тоді й почало зароджуватися те небезпечне протистояння, яке ледь не знищило нас всіх. Важко йому було, дитинко, невимовно важко, я насправді розумію, чого Тадей іноді такий суворий та безкомпромісний, через постійне напруження він став нервовим і нестриманим. А Катерина все терпіла, вперто залишаючись поруч. Він чудово бачив, що її почуття міцнішають, що вона безмежно кохає його, але сам чоловік того не відчував. Аби не давати марних надій, Тадей розійшовся з нею, він хотів цілковито зосередитися на своїй роботі й користі, яку може принести його дар. Проте закоханість відьми переросла в зацикленість, у хворобу, в манію, Катерина буквально не могла дихати без нього. Вона переслідувала Тадея, вдавала, що між ними нічого не сталося, що взагалі – є його нареченою. Від неї було стільки проблем, мені навіть згадувати не хочеться. Чоловік й без того не мед пив, а вона тільки все ускладнювала. Він, звичайно, спочатку з розумінням ставився, терпів довгий час, потім просто не звертав уваги, але одного разу Катерина перейшла межу, з її боку це було справжнім абсурдом. Аби Тадей не пішов від неї та залишився на ніч,  Катя обдурила його та напоїла сильним снодійним. Так, Багнет сам винен, бо довіряв їй, не думав, що вона на подібне наважиться. Однак жінка наважилась. Не хотіла Катерина нічого поганого, але у Тадея було важливе завдання, він мав запобігти кривавій сутичці, що планувалася між чаклунами різних течій. Але через Катерину не запобіг і всі, хто брав участь в тій сутичці, загинули, в тому числі й один з його найближчих друзів.

Коли Тадей зранку прокинувся і дізнався про це, гнів заполонив його, шалений гнів. А Катерині остаточно зірвало дах, вона вчепилася в нього, моя п’явка, не хотіла й на крок відпускати. І нерви Багнета здали, а вся витримка випарувалася. Його дар спрацював неочікувано навіть для нього самого, він за мить поглинув її сили, але через те, що не керував своїм станом та власними емоціями, магія в чоловікові змішалася й просто спалила дар жінки, спалила без анінайменшого залишку…

Звичайно, Тадей швидко оговтався та опанував себе, однак повертати Катерині було вже нічого. Отак відьма за крихту секунди припинила бути відьмою. – Феодора вкотре зітхнула та склала руки в замок. – Багнет звинувачує себе з тієї самої миті, ця вина живе поряд з ним і гризе його час від часу. Звісно, залишити Катерину в тому стані він ніяк не міг. Оскільки вона не має магічних сил, то не може вважатися частинкою нашої спільноти, хоч і належить до відьомського роду. Проте поки жінка поруч з Багнетом, поки він несе відповідальність за неї, ніхто нічого не скаже, навіть спробувати не посміє, адже сама знаєш, який статус у Тадея. Вся ця химерна ситуація, що сталася, теж є своєрідним нагадуванням для інших, що цього чаклуна гнівити не можна. Та, як бачиш, мисливцю все одно, а це може свідчити про те, що він теж володіє чималими силами. Я багато не схвалюю з того, що робить Багнет, справді, але мені його шкода, Власто, щиро шкода. Через дурість Катерини вони обоє постраждали й страждатимуть далі, адже він не зможе бути з тією, кого покохає, чи вже покохав, а Катерина своєю чергою ніколи не відчує міць справжніх почуттів, вони в неї так і залишаться нерозділеними, – Феодора уважно поглянула на Власту, яка майже не рухалась, – тому я повторю те, що вже казала тобі, люба: зверни увагу на Макара, непоганий хлопець і до тебе чудово ставиться, з вас дійсно вийде гарна пара. А ще нагадаю, що це для твоєї безпеки потрібно.