Глава 17.

Максим.

Прокинувшись зранку на дивані у вітальні, я не зразу зміг згадати, чому сплю тут. 

***

Майже постійний стрес, у якому перебувала наша молода сім'я, виснажив нервову систему що мені, що Каті. Якщо бути до кінця відвертим, попри те, що я хотів дитину, вагітність за таких обставин була не дуже вчасною. Коли Катерина сказала мені оте її: "Я не впевнена, хто батько малюка", мене мало Кіндратій не вхопив! Я витратив достобіса внутрішніх сил аби залишатись спокійним. Хоча самому хотілося перетворитися на Халка, зеленого величезного монстра, та крушити все навколо.

А коли вона розповіла, що лежала голісінькою поряд з таким самим голим Томасом... у його ліжку... та ще й ці соски, що боліли (Хай їм!). Я уявив, як він торкався до її тіла, до самих інтимних його частин. Якась гаряча червона мана люті накрила мене. Але виплеснути її не було на кого. Тоді. Але я трохи зняв напругу, коли прийшов до нього в кабінет з Катіною заявою на звільнення.

- Тримай! - сказав я, буквально впечатавши клаптик паперу в стіл.

Томас відвів погляд від монітора свого комп'ютера та подився на мене.

- Ввічливі люди вітаються, коли заходять в приміщення. Особливо, якщо без запрошення припхалися в чужий кабінет.

- Ввічливі люди без запрошення не пхаються до чужих дружин. І я тебе поки що ввічливо прошу, більше ніколи до неї не підходити, не розмовляти з нею та, навіть, не думати про щось подібне.

Я намагався говорити спокійно. Але його глузливий погляд і ці слова:

- Я якраз пхався за запрошенням. Чув би ти, як вона мене просила! Вона виявляється  надзвичайно пристрасна натура. Так зривати сорочку з нічого такого не чекаючого чоловіка! Уяви, під Prodigy. Ти колись кохався під Prodigy? Спробуй! Твоя дружина робить це неперевершено. І ці її солодкі груди! 

Я мовчки підійшов і не дуже сильно ударив його під дих. Його скрутило вдвоє. Він почав жадібно хапати повітря широко відкритим ротом. Я взяв зі столу заяву та запхав її до того його поганого чорного рота.

- Не підходь до неї! - тихо сказав, нахалившись до Томаса, що саме викашлював свій лівер. Обернувся та пішов.

~~~~~~~~~

Мене дуже здивувало, що Катя все ще так трепетно ставиться до цього сучого сина. Після всього, що він їй наговорив на парковці. Практично, обізвав її шльондрою. Натякнув на... нестриманість в сексуальних бажаннях. Й після цього всього Катя так переймалась його долею, що мало не змусила мене внести за нього заставу. В мене це в голові не вкладається!  Що за довбане томасолюбство! З якого? Вона мене дуже розізлила. А потім ще й образила отим своїм: "Може й так!", коли я запитав, чи дійсно їй не вистачає одного чоловіка. Розумію, сказала в серцях, але було боляче.

***

Підводжусь з ліжка та йду у ванну. Привівши себе до ладу, повертаюсь до вітальні та бачу на телефоні миготіння вогника про непрочитані повідомлення. Неабияк здивувався побачивши, що повідомлення надіслано Катею. Вмикаю аудіофайл й завмираю від почутого!

 "Аніто! Я вже казав, нам немає про що говорити! Не дзвони мені! ... А наша дитина? … Слухай, не треба! … Я отримала результати тестів. Це хлопчик! І він твій на 99,9 відсотків! … Ніта! В мене є дружина. І вона також вагітна…. Але не від тебе! Томас більше ніж впевнений… … Не ти і не твій брат будуть мені розповідати, чия це дитина! … Дай нашій дитині бодай якийсь шанс мати батька! Я розумію, що наламала дров. Я винна! Визнаю! Але наш малюк тут ні до чого! Прошу тебе! … При всьому моєму бажанні це не так просто. У мене Катя, і знову таки контракт про партнерство. … Я розумію, милий. Але пообіцяй хоча б подумати! … Подумаємо!"

Що за нафіг?! Якого біса! Я, м'яко кажучи, вражений. Такої розмови ніколи не відбувалось в реальності. Нічого подібного я ніколи не говорив! Здається, запис змонтовано з кількох моїх розмов. Я в паніці майже біжу у спальню. Ліжко заслане та пусте. Каті в ньому немає. Натомість розкидані її речі. Кинувся в гардеробну. Валізи на місці немає, частини Катіних речей теж. 

Чорт візьми!  Перше, що роблю - набираю її номер. Звичайно ж чую: "Зараз, нажаль, відсутній зв'язок... Абонент не може прийняти ваш дзвінок." Добре! Пробую зв'язатись інтернет месенджерами, але намарне. Зрозуміло, вимкнула телефон! Чого я чекав? Мабуть, дива. 

Задумався на декілька хвилин. Мабуть, таки рвонула в якийсь готель. А їх тут достобіса багато!  Тьма тьмуща! Завдання з зірочкою! Здається, є один варіант, як можна її знайти. Телефоную нашому фірмовому "хакеру". Він у нас у компанії займається тим, аби не допускати навіть можливості незаконного зламу систем, відстежування та передачі даних наших клієнтів і тому подібним. Тож, сам чудово уміє все це робити та не залишати слідів, так би мовити, "без шуму та пилу".

- Привіт, Оскар! У мене до тебе термінова справа!

- Привіт, Максе! Все що завгодно! Що саме тобі потрібно?

- Я тобі скинув номер банківського рахунку. Мене цікавлять останні транзакції, буквально за декілька останніх годин.

- Дай мені хвилину! Сподіваюсь щось незаконне. Я щось ще повинен про це знати?

- Ні, це особисте. Не хвилюйся! Нічого кримінального.

- ОК. Отож, останні операції на рахунку - купівля декількох авіаквитків.