Розділ 5. Тридцять три відсотки

Ідея конкурсів сподобалася Корсакам раніше, ніж Надія встигла завершити презентацію.

На першому слайді були автори. На другому — читачі. На третьому з’являлися гроші, і після цього Дмитро вже майже не дивився на текст.

Надія пропонувала проводити кілька великих конкурсів на рік. Автори публікуватимуть нові твори безпосередньо на платформі, читачі стежитимуть за написанням, коментуватимуть і голосуватимуть. Переможців визначатиме не лише журі. Окремі нагороди отримають найпопулярніша книга, найкращий дебют, вибір редакції та глядацькі симпатії. Призовий фонд мав бути достатньо великим, щоб зацікавити людей, які раніше не наважувалися показувати рукописи.

— Ми просто роздамо гроші? — запитав Дмитро.

— Ми придбаємо авторів.

— Людей купувати заборонено.

— Вони зареєструються, приведуть читачів і залишаться після конкурсу. Книги теж залишаться. Платні продовження, продажі завершених текстів, реклама — усе це приноситиме дохід роками.

Надія показала прогноз. Навіть якщо лише десята частина учасників продовжить публікацію після конкурсу, кількість нових книг зросте майже вдвічі. Кожен автор приведе друзів, родичів і людей із літературних форумів. Частина випадкових відвідувачів стане постійними читачами. Видавництва отримають готову добірку творів зі статистикою, а «Літерея» — статус місця, де можна не лише викласти книгу, а й розпочати письменницьку кар’єру.

— А якщо всі прийдуть тільки за призами й підуть? — запитала Алла.

— Тоді ми отримаємо кілька сотень завершених творів і тисячі нових облікових записів. Навіть це окупить частину витрат.

— Частину?

— Перший конкурс може не принести прибутку. Другий уже принесе.

Дмитро дивився на графік, де лінія доходу після початкового падіння різко йшла вгору.

— Чому ми цього не зробили раніше?

— Бо два роки будували платформу, здатну витримати конкурс.

— Вона вже здатна?

Надія подивилася на Олега. Він сидів у кінці столу й до цього мовчав.

— Якщо ви хочете просто приймати тексти й показувати список учасників — так. Якщо потрібні окремі сторінки, голосування, журі, перевірка умов, нові рейтинги й захист від накручування — ні.

— Скільки часу?

— Чотири місяці. Якщо не додавати нових побажань щотижня.

Дмитро відповів, що побажання з’являтимуться щодня, тому Олегові краще одразу назвати справжній строк. Після короткої суперечки зупинилися на шести місяцях.

Надія підготувала бюджет. Найбільше коштів вимагали призи й реклама. Вона хотіла, щоб переможець отримав суму, яку не соромно назвати вголос. Дмитро пропонував вручити диплом, статуетку й можливість публікації на головній сторінці.

— Можливість показати книгу коштує нам майже нічого, — сказав він.

— Саме тому автори не повірять, що конкурс серйозний.

— Письменники хочуть уваги.

— Письменники теж платять за оренду.

Алла підтримала Надію. Грошова винагорода спрощувала рекламу й привертала увагу преси. Частину фонду можна було отримати від спонсорів. Видавництва погодяться надрукувати переможців, якщо не вкладатимуться в організацію.

До кінця зустрічі Корсаки вже говорили про конкурс як про власне рішення. Дмитро пропонував назви, Алла склад журі. Надія не заперечувала. Їй важливо було запустити новий напрям окремо від того, що вони створили раніше.

— Є ще питання моєї участі, — сказала вона.

— Ти керуєш проєктом, — відповів Дмитро. — Чия ж іще участь?

— Конкурси не входять до початкового плану. Я розробила модель і вестиму всю організаційну роботу. Хочу окремі умови.

Корсаки переглянулися.

— Підвищення зарплати? — запитала Алла.

— Частку від нового доходу.

— У тебе вже є частка компанії.

— Двадцять відсотків, які нічого не вирішують і поки нічого не приносять. Я пропоную напрям, що може збільшити компанію в кілька разів. Без мене ви його не запустите.

— Запустимо, — спокійно сказав Дмитро. — Просто довше й гірше.

— Тоді запускайте.

Надія закрила ноутбук.

Уперше за два роки вона встала з-за столу раніше, ніж розмову завершили Корсаки. Дмитро наздогнав її біля дверей і попросив не перетворювати звичайне обговорення на конфлікт.

— Ніхто не забирає твоєї ідеї.

— Саме це ви зробили з попередньою.

— Ти досі маєш двадцять відсотків.

— І можу проголосувати ними проти будь-якого вашого рішення. Це дуже допомагає.

Алла запропонувала повернутися до питання наступного дня. Надія погодилася лише тому, що вже витратила місяць на підготовку й не хотіла віддавати конкурси іншій платформі.

Наступна зустріч була коротшою. Корсаки запропонували Надії тридцять три відсотки додаткового чистого доходу, який платформа отримає завдяки конкурсам і залученим ними користувачам. Вона залишалася відповідальною за організацію, роботу з авторами, журі, видавництвами та спонсорами. Компанія оплачувала розробку, рекламу й призовий фонд.