Вигнанці

4. Боротьба за життя

Повернувшись до підвалу вони зрозуміли, що лишатись в місті тепер небезпечно. Їх знає багато людей і не з кращого боку, а церква проти них. На світанку, взявши всі речі вони пішли. Коли уже були недалеко від виходу зграя хлопів раптово виринула з-за рогу. Їх було трохи більше десяти і вони швидко почали наближатися до них. 
Він відкинув торбину з речима в сніг і вони її не побачили. Але вони повалили на землю і його, і Олену. Відібрали і без того тонкі рукавиці, напіврозвалені чоботи і обідрали старі кожухи. 
Коли хлопи зі сміхом пішли геть, обоє відчули, що їх і без того жахливий одяг, став ще більше пропускати вітер, а руки й ноги стали замерзати дуже швидко. Він дістав тканину з торбини, розірвав і обмотав нею ноги собі і Оленці. З руками нічого не міг вдіяти. Швидко зібрали все і вийшли з міста.

 Два дні майже безперервної дороги по снігу, що часом сягав по-коліна йому, і по-пояс Олені, а жодного селища не було видно. Їжа закінчувалась, руки обмерзали і зупинятися було страшно, бо здавалося, що від цього вони просто замерзнуть на місці.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше