Шпилька цокала по паркету, я йшла повільно, розглядала картини які були розвішані на стінах, попиваючи шампанське, весь мій вигляд демонстрував розслабленість та насолоду від атмосфери. Дійшовши до кінця зали я віддала напівпустий келих офіціанту а сама пішла до вбиральні. Мені треба було потрапити до кімнати Сміта, а як краще це зробити, вірно через вікно вбиральні, зайшовши туди я зняла сукню, і босоніжки на шпильці, відкрила вікно і по карнизу рушила до кімнати. Йшла я повільно, набагато краще було б якби я була не в одних трусиках але маємо що маємо. Відкривши вікно в спальню я зрозуміла що встигла, господаря ще не було, в мене був час приготуватися.
Зі штори я зняла мотузку що її тримала й пішла в ванну кімнату залишивши відкритими двері та вимкненим світло й стала чекати і вже через декілька хвилин двері відчинилися і ввійшов господарь кімнати.
Те що він прийде я знала точно, він ніколи не відмовиться від пропозиції провести час з жінкою яка його зацікавила, в я все зробила щоб це відбулося: червона сукня в підлогу з високим вирізом, ще й шнурівка від животика до самою шиї виставляє на показ мою 3 на якій немає бюстгальтеру, босоніжки на високій шпильці, погляд що запрошує, посмішка адресована йому і в кінці записка з запрошенням зустрітися в його кімнаті і він весь мій і на все згодний.
Я безшумно вийшла із ванної , накинула зашморг йому на шию і зробила свою роботу, все чітко, швидко,без емоцій. Повернулася в туалет, одягнулася й вийшла з нього як нівчому не бувало, була я там не довго, хвилин 10, в принципі це не викличе питань, але для мене вечірка закінчилася.
Вже направляючись на вихід, я відчула знайомий аромат, повернула голову й побачила його - Алекса. Він стояв в компанії людей, і виглядав як Альфа, сильний хижак. Роздивлючись його я помітила що він мав чіткі, різкі риси обличчя й пронизливі темні очі. Темне коротке волосся й легка оформлена щетина додавали йому стриманої брутальності. У чорному одязі він виглядав мов тінь - спокійний, зібраний і небезпечний. Всі навкруги відчували цю енергетику, енергетику сильного Альфи. А поруч з ним спершись на його руку стояла висока блондинка, модельної зовнішності, яка посміхалася так ніби отримала супер приз.
Я зробила крок в його сторону, це було неусвідомлено, єдиною цілю в ту секунду було відірвати їй голову, вона не має права навіть торкатися того що належить мені, але я себе зупинила, і зрозуміла що не маю на нього прав, я йому ніхто. Розвернулась і пішла з зали, тіло протестувало, вовчиця роздерала мене з середини, і кожен крок давався важко але я йшла.
Машина була на парковці, в до неї треба було ще добратися, я йшла через святково вбраний парк і робила глибокі вдихи, щоб прийти до тями. Кроки я почула в останню мить, Алекс йшов швидким, впевненим кроком за мною
- Привіт, незнайомко, знову тікаєшь? - мовив він коли наздогнав мене
- Я не тікаю, втомилась, вечірка не цікава.
- Нам треба поговорити, і не тут, пішли зі мною - він взяв мене за руку і повів за собою у глиб парку, я не чинила опір, але згадала що він все ж таки прийшов не сам
- я не думаю що нам с тобою треба усамітнюватись, твоя пара не так це зрозуміє - вийшло доволі різко.
- не ревнуй, солодка, вона не моя пара, просто донька друга
- як банально, нічого іншого вигадати не міг - не втрималася я, а він змовчав.
Ми йшли в повній тиші ще декілька хвилин, поки не вийшли до альтанки. В ній були диванчики навколо круглого столу, на столі стояли електричні свічки , така собі романтична атмосфера.
Алекс завів мене в альтанку і довго на мене дивився: - - ти дуже гарна, я думаю что я тебе вигадав, что мені здалось, але ти існуєшь і я хочу отримани відповіді на свої питання
- питай - відповіла розуміючи що не на всі питання я дам відповідь
- як тебе звуть?
- наступне питання
- ти мені не скажешь як тебе звуть? - починає злитися він
- не скажу.
- ти розумієш хто ми один одному?
- так розумію
- і ти навіть ім'я своє не скажеш? - він впер в мене свій розлючений погляд, в я не втрималась, зробила 2 кроки вперед і поцілувала його.
І він відповів з пристрастю, з жагою, так що я забула хто я, де я і що відбувається, єдине бажання було відчути його, тому коли я змогла від нього відірватись то сиділа на столі а він стояв між моїх розведених ніг, притискаючи мене до себе.
- Альфа, можна вас на хвилинку - почула я чоловічий голос біля альтанки, дякуючи йому я усвідомила як я виглядаю і швидко почала поправляти сукню яка вже була стягнута з грудей
- не зараз - прогарчав Алекс в відповідь
- Вибачте але це терміново
- Що там вже сталось?- він подивився на мене, впевнившись что я все поправила, відійшов від мене
- Солодка 1 хвилинку, Нік мене б просто так не відволікав, почекай будь ласка, ми не закінчили - поцілував мене в губи і пішов, а я вирішила мені не можна втрачати ні хвилини, зняла босоніжки і сукню, перетворилась на вовчиця і техесеньку вийшла з альтанки з іншого боку, побігла безшумно в той бік де знаходиться моя машина.
#2399 в Фентезі
#611 в Міське фентезі
#6371 в Любовні романи
#1536 в Любовне фентезі
Відредаговано: 02.12.2025