1.

Я перевіряла речі які склала в багажник автомобіля, здається все було на місці. Сьогодні нарешті це відбудеться, 3 місяці роботи підійшли до логічного фіналу і це добре, в цьому місті я вже достатньо довго щоб мене почали запам'ятовувати, потрібно міняти локацію. Закривши багажник я зробила вдих і видих, щось було не так, як правило на роботу я йду з холодною головою, завжди спокійна , врівноважена, зібрана, не даремно саме ці якості вбивали в нас вчителі так ретельно, але сьогодні було відчуття що щось піде не за планом, а своїй інтуїції я довіряла, тому сівши в машину я ще раз все прокрутила в себе в голові, що я роблю і як все повинно бути і головне ніяких свідків і слідів мого перебування.

Відїхавши від міста та заїхавши максимально можливо в ліс,  я залишила машину, далі я йду пішки. Моє задача була проста треба було дібратися до однієї людини, і ліквідувати її, але ось реалізувати це було не просто.  Ця людина, хоча чи можна називати такого людиною, він був лікарем, що проводив екскременти над людьми, над дітьми, над перевертнями, і за це йому платили, а мені заплатили щоб я його прибрала і я це зроблю з задоволенням.

Побачивши свою позначку на дереві я зрозуміла що підійшла достатньо близько до лабораторії тому далі треба йти без речей, які я залишила прямо під цим деревом, взявши з собою тільки зброю. Цей об'єкт було не так легко знайти, а впевнитися що лікар саме тут ще важче, на це і пішло 3 місяці, але я б була не я якби не впоралась, не даремно я була найкраща серед дівчат в школі.

Задача була така, спочатку ліквідувати охорону, без галасу, тихо, потім по повітропроводу дібратися до пункту нагляду і зачистити його,  далі вже йти за лікарем. Закінчивши с лікарем я перевірила чи не залишила  після себе слідів і вже збиралася забиратися геть, як наткнулася на закритий карцер

Руки самі по собі потягнулися відкрити його, і коли двері відчинилися, я зрозуміла що з цього моменту моє спокійне життя перетвориться на пекло, тому що з цієї кімнати йшов аромат, аромат моєї істинної пари

Він був прикутий до стіни, руками вверх, і по кольору кайданок я зрозуміла що вони оброблені спеціальною сумішшю яка дуже отруйна для перевертня. А він був перевертнем, перевертнем який мабуть не один день провисів на цій стіні і над яким проводили не відомо які експерименти, і наразі він був без свідомості, але дихав.

Тому повернувшись в кабінет до лікаря, який лежав на підлозі в своїй калюжі крові, і перевіривши всі шафи я знайшла ключ від кайданок й обережно зняла їх зі своєї пари. Першою і головною задачею на разі було дібратися з ним до моїх речей в яких є ліки, ці ліки  можуть допомогти йому прийти до тями, хоча це буде зробити дуже важко, по друге дібратися до автомобіля, і по третє дібратися до квартири, в далі...

Я не хотіла думати що буде далі, поки що моя вовчиця знаходиться в повному захваті від того що знайшла свого вовка, і я не могла зараз тверезо мислити про своє майбутнє.

А далі було важко, тягнути на собі здоровенного чоловіка дуже важко, добре що я тренована, в іншому випадку я б його і не підняла.

Коли ми дібралися до моїх речей і я змогла йому надати першу медичну допомогу, стало трішки легше, після ліків він прийшов до тями, але не розумів що відбувається , хто я така і де ми, вовк тільки виконував мою команду переставляти ногами. Я не знаю чим вони його труїли але надіюсь що рецепт цієї отрути згорів разом з лабораторією, яку я підпалила.

І доречі нам треба поспішати, тому що скоро тут буде пів містечка, щоб подивитися що це так палає, не хотілось би з ними перетинатися.