***
Особлива мама особливої дитини...
Вона не плаче й долю не кляне –
В ній сила, воля й мудрість щохвилини
Весь час під гору... Бо життя одне!
Вона не стане зранку опускати руки,
Чи стомлена робити крок назад,
Не цукор...Тяжко, а порою навіть муки,
Ніхто ж не бачить, як бринить її сльоза.
Так склалась доля – жити особливо
Щодня, двадцять чотири і на сім!
Несприйняття і посмішки глузливі –
Бо знати цінності життя дано не всім.
Не кожен скласти іспит допоможе,
Простіше розвернутися й піти.
Дай сили мамам особливим, Боже,
У цьому всесвіті людської сліпоти!
________________________________________
P.S. Усім особливим мамам присвячую
***
Ти так чекаєш снігу за вікном,
Мрійливо поглядаючи у небо,
Допитливий, маленький гном –
Ти мамине повітря і плацебо.
По вуха вкутаю, й підемо виглядати
Пухнасті, білі опади зимові –
Ти так багато хочеш розказати
На неповторній особливій мові.
Для когось дивні звуки і слова,
Хтось погляд твій дитячий ловить,
А ти – немов в броню його сховав,
Подалі від очей чужих недобрих.
Маленький, найрідніший принц,
Що гріє руки мамині холодні.
Це найдорожчий в світі приз:
Твої долонька – у моїй долоні.
Відредаговано: 06.01.2022