Ти знаєш, квітко, що для мами щастя?
Не гроші й не похід в салон краси,
А клаптик – вранці, на моїм зап'ясті,
Де написали скільки важиш ти.
Ти знаєш, рибко, я не ідеальна,
Сварю тебе – холодна, наче сніг,
А інколи і «кухня» в нас моральна –
Але я небо прихилю тобі до ніг!!!
Ти моя радість, зе́рнятко любові,
Ти сенс життя, ти ластівка моя!
Ти Божий подарунок долі!
Чого вартує усмішка твоя!
Живи на повну, доню, щастям дихай!
Рости, люби, радій, кохай і мрій!
Така тендітна, ніжна, добра й тиха –
Маленький рідний ангелочок мій!
Невже тобі сьогодні вісімнадцять?
О, як обожнюю я усмішку твою!
І найсмачнішу ароматну каву вранці
Люблю твою!))) Тебе люблю!
***
А діти щиро вірять в чудеса,
І ловлять радісно промінчики удачі,
А ми – їм прихиляєм небеса,
Розв'язуємо не шкільні задачі,
І тільки в матері болить душа,
І в батька тихо серце плаче,
Бо мить... і виростають дітлахи,
І вибираючи уже свою дорогу,
Летять, немов до вирію птахи,
Все далі від дитячого порогу...
І вірять щиро в чудеса батьки,
Їх для дітей вимолюючи в Бога.
Відредаговано: 06.01.2022