Пункт призначення - Смерть

 Стіна дощу вже який день заливала місто Шите. На відстань витягнутої руки ,за вологою падающою на землю, не було видно нічого. Грім i блискавка , розриваючи небеса, відлякували навіть найбільш відчайдушних.  
 Старий пенсіонер, з сигаретою в руках , забороненим всіма лікарями задоволення, стояв біля вікна. Радіючи що його дружина , в таку не погоду , залишилася у дітей , в іншій частині міста, пенсіонер дістав з заначки горнятку кави i пачку цигарок, по повній користуючись відсутності контролю.  
 Єдине, що псувало цей ідеальний вечір - відсутність розваг, у виглядi улюбленого телевізора. Через блискавку ,довелося відімкнути стареньку "Берізку" , i від'єднати від антени. За відсутності інших розваг, чоловік стояв біля вікна, дивлячись на суцільну стіну води, яку періодично підсвічували блискавки.

  Погладжуючи білосніжні від прожитих літ вуса , чекав поки звариться кава, поглядаючи краєм ока на плиту. Коли пінка піднялася , він підійшов , і зняв готовий напiй з вогню, вдихаючи улюблений запах . Кинувши, в маленьку чашечку, чотири шматочки рафінаду , пенсіонер налив наваристий напій. Потягуючи  цигарку , дідусь став розмішувати цукор, коли рафінад розтав , став біля вікна , марно намагаючись ,своїми старечими очима ,щось роздивитися на дворі. 
 Зробивши чергову затяжку підносячи чашечку з кавою , в черговому спалаху блискавки ,дідусь помітив дещо на дорозі. Поставивши напiй на підвіконня , пенсіонер став напружено вдивлятися в морок. За наступним ударом грому послідував спалах блискавки, і він роздивився шашечку таксі, звертаючу за ріг. 
- Кому це, в таку то не погоду, не сидиться в дома ? - пробурчав старий, придаючись забороненій насолоді. 

 Максим Вікторович Грицак , підпираючи потилицею стелю своїх стареньких "Жигулів" , замість того, аби в таку зливу , в усі очі дивитися на дорогу, витріщався на свого пасажира. Хлопчина , ще зовсім щеня на вигляд , сьогодні хотів потусити на хаті кореша, в якого батьки так вдало поїхали у справах з міста. 
 Сідаючи до знайомого таксиста, ця малолітня наволоч, навіть не підозрював що вирок йому вже винесено, а пункт призначення, в нього буде кінцева - Смерть...

 Зміна таксиста ,за номером ліцензії  № 769/18 , а по паспорту Максим Вікторович Грицак , підходила до кінця. Як за звичай , довелося помотатися з одного краю "міста", зшитого з декількох селищ міського типу , до іншого. Висадивши останнього пасажира, який ледь встиг ,по слизькому від неприпиняючогося дощу перону  на електричку, став підраховувати виручку, поклавши дещо собі в кишеню. 
 Лічильник , як i водиться в таксистів, був дещо підкручений. Не на стільки щоб клієнт міг збунтуватися, але з того потягнеш, з того накрутиш, вже і в кишені щось дзвенить. Керівництво прекрасно знало за ці фокуси. Але удавало що нічого не бачить. Звісно не  за гарні очі, а за конкретну суму. Кожного таксиста, ще при влаштуванні на роботу, інформували про наступний порядок в таксопарку: 
- Лічильник в тебе підкручений. Кожного місяця тобі будуть давати план. Але ти не бійся, у нас багато не беруть. Максимум п'ять тисяч. Але це на великі свята - Новий Рік, Різдво , Великдень, Травневі, коли багато народу з'їжджаються . Звичайна такса - дві тисячі. Даси норму, і працюй у свою кишеню, "лівач" скільки душі завгодно, нікому до цього діла не буде.

  Зараз , припаркувавшись поруч зі своїми колегами, під знаком "TAKCI", робив те що і всі - відраховував долю керівництву. Завершивши процес відрахування , Максим Вікторович поклав гроші в саморобний конверт, зробленого з вирваного з середини аркуша шкільного зошита в клітинку . 
 Нахилившись, поклавши в бардачок конверт, він випрямився, i ледь не підскочив від несподіванки , побачив в дзеркалі заднього виду безодню темних окулярів Нелгара. 

-Ви мене заїкою зробите. - віддихавшись сказав він. 
- Поїхали, я сьогодні поспішаю. 
- Далеко ? 
- У філіал пекла на землі - в поліцію. - сказавши це , керівник відповідної структури в пеклі, поклав на передне пасажирське сидіння теку. 
 Подивившись на теку, таксист , зітхнувши, сказав: 
- Знову когось вбити доведеться. 
- Так вас ніхто не змушує вбивати, ви самi вибір робите. До того ж сьогодні вам це робити не знадобиться. Ваш новий клієнт - Нелгар змахнув рукою, тека розкрилася показуючи фотографію молодого хлопця, років п'ятнадцяти на вигляд. Його різнокольорове волосся було як після удару струмом, а шкіряна куртка вся в ланцюжках і набійках - Олександр Степанович Лебедев...

- Лебедев , Лебедев - повторив прізвище Максим Вікторович - син власника м'ясокомбінату? 
- Він самий. Так от , сьогодні Алекс Лебідь, як він відомий в панк тусовці, сильно перебере в клубі "Хамелеон". Випивка , травичка, колеса, з верху текіли . Сівши за кермо свого джипа  , стартоне відразу за сотню. На першому ж перехрести, на слизькій дорозі, не втримає кермо і розіб'ється. 
 Ваше завдання - підвiв підсумки посланець пекла - не дати йому сісти за кермо. Тоді , можливо, поживе трохи. 
- В сенсі ?!!- здивуванню таксиста не було меж - Ви ж самi мені сказали - "Ти рятуєш душу, а не тіло". 
- Але ж це не означає , що ви маєте вбивати тіло, аби врятувати душу. Якщо цей молодик загнеться у вас на задньому сидінні...
- То він потрапить в рай? 

- Ні. Ти не дивись що душа молода. Прогнила вона до самого дна. Але нічого такого, щоб в пекло потрапити, він поки що не накоїв. Якщо загнеться у вас, на заднім сидінні, то як і більшість душ, осяде в чистилищі. 
- А якщо виживе? 
- По нашім підрахункам...
- Підрахункам? - перебив Максим Грицак. 
- Саме так. Ми не передбачаємо майбутнє, ми його вираховуємо. А я вам скажу справа це доволі таки не певна. Кожен - гість з потойбіччя глибоко вдихнув і видихнув - подих , певною мірою , впливає на нить долі. Тому в довгостроковій перспективі, у нас виходять декілька варіантів. Але зате в короткостроковій - кивок на розкриту теку - досягає дев'яносто п'яти відсотків. 
- А чому не сто? 
- Люцифер, якщо особисто займеться, зможе видати дев'яносто сім відсотків ймовірностi.- Нелгар підняв очі до неба - Всевишній - дев'яносто дев'ять. Але ми приїхали. Тримайте. 
 Потойбічний пасажир розрахувався купюрою в п'ятсот гривень.
- Зараз решту дам. - сказав таксист, полізши по гроші в спеціальну скриньку біля коробки передач. 
- Нетреба - виходячи під дощ, сказав керівник поліції пекла - Нам ці папірці , прямою доставкою, з Нацбанку присилають.