16

Пройшов місяць. 
Таня майже звикла до життя в лісовій глушині. Це виявилося не таким вже й страшним, як могло б бути. 
Нова травниця вивчала заповідані їй знання з книг в кабінеті Марії Іванівни. Найбільше вона почерпнула із зошита, захованого в кухонному столі.  
Там були записані рукою попередниці поради з правильного збору, сушки та приготування різних лікарських засобів. 
Не все було їй зрозуміло в товстих старовинних книгах, але вона не сумувала. По-перше, знайшла рукописні зошити з коментарями мудрих попередниць. А, по-друге, можна було завжди запитати у Марії Іванівни. 
Для цього треба було підійти в темряві до великого дзеркала в кабінеті, тримаючи в кожній руці по свічці, що горить. Й шанобливо попросити літню відьму допомогти. 
З часом Таня перестала боятися цих незвичайних зустрічей. Марія Іванівна була цікавою співрозмовницею. Вона поступово розповіла спадкоємиці історію їх роду, починаючи з великої цілительки Софії. 
Тетяна дуже хвилювала перед  початком прийома жителів навколишніх сіл, які за звичкою приходили в маленький будиночок на узліссі по допомогу відьми. Їй все здавалося, що вона зовсім нічого не знає, а вони помітять це та почнуть з неї глузувати. Або, що ще гірше, звинуватять нову травницю в шарлатанстві й шахрайстві. 
Кожного разу під час "прийому" у будиночку поряд з Тетяною знаходився кіт Василевс. На зрозумілому тільки їм двом мові він обережно підказував дівчині. Найчастіше він радив, як поводитися з відвідувачами.  
Вони були в курсі смерті Марії Іванівни, Таня назвалася далекою родичкою попередньої травниці. До заміни лісової хазяйки з однією на іншу жителі сусідніх сіл віднеслися з повною байдужістю. 
За ліки вони найчастіше розплачувалися з відьмою продуктами. У таємному блокноті Марії Іванівни, серед інших професійних секретів, був вказаний перелік лісових рослин з їх вартістю в продуктах. Ось це і була розгадка походження свіжої сільської їжі в холодильнику відьми. 
Але відвідувачів було дуже мало, набагато менше, ніж за життя попередниці. Можливо, це було пов'язано з недовірою до молодості та недосвідченості Тетяни. 
Травниця дуже переймалася цим, й тому увесь вільний час, в проміжках між прийомом жителів сіл, вона витрачала на вивчення книг та зошитів Марії Іванівни. Таня займалася їх вивченням при слабкому світлі старовинної лампи. 
Літня відьма схвалила її працьовитість, адже совиний дар не передавав травниці знання багатьох поколінь автоматично, без копіткого вивчення й застосування на практиці. Ні, увесь секрет полягав у багатократному збільшенні сили й уміння. 
Тетяна представляла це так для себе. Нехай трохи наївно, та зате наочно й зрозуміло. Ось вона стоїть за столом та готує лікарську мазь, змішуючи з бджолиним воском різні рослинні компоненти. А на плечі її сидить велика сова і контролює кожен її рух. І, в самому кінці, маше крилами на Таніну роботу, заряджаючи її своєю силою. 
Василевс з Касей були присутніми на прийомах травниці. Так було й при Марії Іванівні, великий чорний кіт не зводив зелених очей з відвідувачів. Багато хто відчував озноб під пильним котячим поглядом.  
З появою Каси все змінилося. Її грайливість і дружелюбність до усіх підряд розрядили напруження. 
Бакс "охороняв" увірену йому територію, валяючись весь день пузом догори в кущах, недалеко від будиночка, де Таня вела прийом. Ще він намагався не заважати своєму улюбленому хазяїну. 
Вадим даремно переживав за свій бізнес. Завдяки відео зв'язку роботу колективу, який злегка розслабився, вдалося швидко налагодити.  
Все працювало, як і раніше, тільки додалися щоденні наради у форматі відео конференції. Спочатку співробітники були незадоволені наявністю великої кількості вебкамер. Потім їм довелося з цим змиритися, враховуючи те, що це устаткування було встановлене вже не один рік. 
Набагато складніше було з діловими партнерами, важко було їм пояснити неможливість особистої зустрічі. Довелося розповісти про догляд за хворою літньою багатою тіткою, єдиним спадкоємцем якої він являвся. 
Також Вадим іноді їздив на машині в сусідні сіла за фермерськими продуктами.  
Проблему зі звичкою до міської "смакоти", також як і необхідність в побутовій хімії, вирішено було позитивно. Він оформляв у великих мережевих магазинах через інтернет замовлення з доставкою до приймального "кабінету" травниці. А потім сам все приносив до головного будинку. 
З Таней він жив мирно, тримаючись від неї на відстані. Разом прибирали будинок й будівлі біля нього, їжу готували. Оплачували продукти разом, але Вадим все одно платив більше, не посвячуючи в це дівчину. 
Він думав над тим, як допомогти їй заробити більше на своєму мистецтві травниці, не порушуючи заповіти Марії Іванівни. Але був ще й інший момент, що тримав його на відстані від дівчини. 
Наближалося свято Івана Купала, день літнього сонцестояння.