Таня прокинулася незадовго до приходу слюсаря. Точніше, Кася була розбудила.
Це «котомаля» встигло прям таки на очах обжитися, виспалося й вирішило попустувати прямо на хазяйці.
Спочатку вирішила зігнати маленьку нахабу, а потім - передумала. Легкий безкоштовний масаж припав до душі.
Приготувала собі каву, перекусила. Кася прийшла разом з нею на кухню, й сіла прямо поруч з холодильником, зворушливо поглядаючи знизу на хазяйку. І ще облизувалася, щоб зовсім вже зрозуміло стало.
Тільки встигла нагодувати кіцюню, як щосили задзвонив домофон. Прийшов слюсар.
Приємний темноволосий чоловік років сорока, із сірими сумними очима, в фірмовій уніформі.
Дуже швидко й якісно змінив "секретки" замків. Навіть пожартував, що вона схожа на лисицю з дитячої казки, яку зайчик недалекоглядно запросив до себе пожити, й швидко виявився без будиночка.
Підозріло інтелігентний якийсь для слюсаря. Хоча, можливо, в цю фірму навіть прибиральницю не візьмуть без вищої освіти.
Кася хоробро підійшла до таємничого незнайомця, й почала тертися об його ноги. А він, чомусь, її злегка злякався. Шкода, якщо він кішок не любить. Тінь Едика зовсім зблякнула на тлі такого цікавого чоловіка.
Таня акт виконаних робіт підписала. Отримала рахунок на оплату через банк. І все?
Таня вирішила діяти:
- Ви каву любите? Нерозчинну, зауважу, про всяк випадок. Можу Вас почастувати чашкою. –
- Дякую, Ви занадто добрі. Змушений відмовитися. Ще треба поспішати на декілька термінових викликів, - дивний слюсар поспішив піти, нібито його тут силою утримувати збиралися.
Відмовився назватися, сказав, що все написано в акті.
… І цей від неї втік. Не везе на чоловіків щось їй сьогодні.
Не особливо засмутившись, Таня згадала про своє улюблене зайняття. Дістала з шафи швацьку машинку, й недошиту нову сукню.
Коли тут був Едик, вона не любила шити. Він постійно був незадоволений цим міщанським, на його думку, зайняттям. Та й навіщо шити самій собі сучасній жінці, адже в магазинах повно одягу на будь-який смак.
Ще все хвилювався, що по будинку голки розкидані можуть бути. А раптом він її випадково проковтне?
Зайвий раз пораділа, що викинула його зі свого життя. Не треба виправдовуватися, коли хочеш зайнятися улюбленим шитвом, або навіть вишивкою.
Залишок суботи й усю неділю Таня провела собі на втіху, за улюбленою справою. Трохи псувала настрій майбутня, в понеділок, зустріч у нотаріуса, відносно волі покійної Марії Іванівни.
Згадався кіт Василевс. Як він там, зовсім один?
#4094 в Фентезі
#993 в Міське фентезі
#8191 в Любовні романи
#1863 в Любовне фентезі
Відредаговано: 17.04.2023