Данило сидів у своєму кабінеті, коли думка, ніби промінь світла, проникла в його розум. Вона була така проста, але водночас грандіозна, що він навіть підвівся й пройшовся кімнатою. Це була не просто інженерна ідея, не випадкова підказка — це було відчуття, що Бог Сам підказав йому напрямок.
— Якщо окремі винаходи виконують свої функції досконало, — думав він уголос, — то що буде, якщо їх поєднати в одне ціле? Адже кожен із них працює на добро. А добро завжди сильніше, коли воно зібране разом в один кулак.
Його погляд зупинився на столі, де лежали креслення приладів, які вже змінили долі багатьох людей. «Аналізатор брехні» вмів визначати навіть найменші ознаки нещирості, «Ніагрес» розчиняв у серцях людей хвилю злості, заспокоюючи їх без будь-яких хімічних препаратів. «Гармонія» відновлювала внутрішню рівновагу людини, стираючи накопичену втому й негатив, а «Полегчувач дихання» рятував від панічних нападів і тривоги, буквально повертаючи людям можливість вільно вдихати й жити.
— Якщо всі ці сили зібрати воєдино, — шепотів Данило, — утвориться справжня броня… броня добра.
Так народилася назва нового винаходу. Не було сумнівів: Бог дає не лише натхнення, а й точні напрямки, щоб кроки не були марними.
«Броня добра»
Робота над інтеграцією приладів виявилася набагато складнішою, ніж Данило очікував. Кожен винахід мав власну систему, унікальні сенсори, власну енергетичну логіку. Спробувати їх об’єднати означало ризикувати поламати те, що вже працює. Але у Данила була команда — не просто інженери, а ті, хто вірили в його шлях, у силу добра, яке він втілював.
Декілька тижнів вони працювали майже без відпочинку. У лабораторії «Бюро добробуд» світло не гасло навіть уночі: екрани блимали графіками, техніки бігали з мікросхемами, програмісти переписували алгоритми, а медики паралельно проводили перевірки безпеки.
Нарешті, після десятків невдалих спроб, вони запустили прототип. Прилад виглядав не як звичайна коробка чи пристрій, а як щось більше — ніби нова жива система. Він був компактним, але випромінював внутрішнє світло, що створювало відчуття надійності.
— «Броня добра», — повторив Данило, торкнувшись корпусу. — Тепер ти захищатимеш світ від тих, хто живе за рахунок інших.
Новий рівень перевірки
Раніше застосування «генетичної отрути паразитів» вимагало ретельної співбесіди, де кожне слово мало вагу. Людину перевіряли: чи справді вона є носієм паразитарної сутності, чи просто оступилася. Помилка могла коштувати життя. Саме тому Данило довіряв лише перевіреним співробітникам і витрачав години на додаткові аналізи.
Але «Броня добра» змінювала все. Прилад об’єднував точність «Аналізатора брехні», внутрішній спокій «Ніагресу», баланс «Гармонії» й дихальну стабільність «Полегчувача». Завдяки цьому система отримувала цілісну картину не тільки фізичного, а й духовного стану людини.
Алгоритми порівнювали десятки показників і з неймовірною точністю — майже 99% — визначали, чи є перед ними паразит. І якщо висновок був позитивним, тоді ставало очевидним: застосування «генетичної отрути» для такої людини було смертельним, бо вона жила не своїм життям, а за рахунок інших.
Перші випробування
Першими випробувачами стали добровольці, які вже не раз проходили діагностику різними приладами. І коли результати «Броні добра» співпали з попередніми даними, але були ще точнішими, команда зрозуміла — винахід вдався.
Новина миттєво розійшлася серед науковців і медиків. У професійних колах почали говорити: Данило створив не просто прилад, а систему, що може змінити майбутнє медицини і соціальної безпеки.
— Це прорив, — говорили лікарі. — Ми більше не будемо боятися помилок, бо «Броня добра» показує істину без упереджень.
Ріст авторитету
«Бюро добробуд» стало символом надії. Якщо раніше до них зверталися здебільшого в Україні, то тепер почали надходити запити й із-за кордону. Фонди, міжнародні організації, навіть приватні благодійники хотіли стати частиною цього руху.
— Ми хочемо інвестувати у вашу роботу, — говорили представники компаній з Німеччини, Канади, Японії. — Ваш прилад — це захист від майбутніх соціальних катастроф.
Грошей стало достатньо не лише на утримання команди, а й на дорогі наукові експерименти, новітнє обладнання, навчання молодих спеціалістів. Але найголовніше — з’явився час і сили жити, а не виживати.
Команда «Бюро добробуд» більше не бігала з пустими кишенями. Вони могли дозволити собі відпочинок, поїздки на конференції, гідне життя їхніх сімей. Проте Данило нагадував кожному:
— Це не наше. Це дав нам Бог. Ми лише провідники Його сили. І тому все, що понад необхідне, має служити іншим.
Відчуття перемоги
Коли перший офіційний публічний тест «Броні добра» показали на конференції в Києві, зал вибухнув оплесками. Люди бачили не просто наукову новинку — вони бачили захист, який ставав реальністю.
Данило стояв на сцені, тримаючи в руках прилад, і розумів: це лише початок. Бо кожен винахід, об’єднаний в ім’я добра, стає не лише технологією, а знаком того, що Бог веде їх у правильному напрямку. Бо інакше і бути не може, якщо веде Бог.
— Об’єднання винаходів — це теж винахід, — сказав він тоді. — Але справжня сила в тому, що ми з’єднуємо не прилади, а серця людей, які хочуть жити по-новому і цей прилад допоможе в цьому.
І в ту мить він зрозумів: «Броня добра» — це не просто апарат. Це символ. Символ того, що добро може мати свою зброю, і ця зброя — не руйнує, а захищає.