Розділ 55. Важливе вірне тлумачення

Біблію можна знати напам’ять хоч десять разів — і все одно це не дасть людині жодної користі, якщо немає розуміння. Бо Слово Боже — не набір звуків, не книжкова колекція фраз, а живий дух істини. І цей дух відкривається не кожному. Розуміння дає лише Бог, і тільки тому, хто шукає Його з чистим серцем, із добрими намірами, із готовністю змінитися і відмовитися від зла.

Віра не передається як подарунок, її не можна покласти до кишені чи передати у спадок, як золото чи маєтки. Віра — це особисте полум’я в серці. Вона або є, або її немає. І від того, чи горить у людині ця віра, народжуються думки: добрі — якщо вона справжня, або ж лихі — якщо серце пусте.

Саме тому «Нексус Біо» знайшли новий спосіб удару. Вони зрозуміли: якщо не вдається перемогти силу правди напряму, треба її перекрутити. Так народився їхній проєкт армії псевдосвященників. Вони виглядали благочестиво: ряси, хрести, мідні голоси, цитати з Писання, вивчені напам’ять. Але серця їхні були кам’яними. Вони знали текст, але не знали Бога. Вони повторювали рядки, але не прагнули зрозуміти їхню глибину.

Для них важили лише гроші й влада. Влада вела до грошей, гроші — до влади, і так вони ходили замкненим колом, із якого їм їх єж не було виходу. Чим більше вони трималися за це колесо, тим глибше занурювалися в безодню.

Найбільше ж вони любили казати фразу, що стала отрутою для душ багатьох:

— Бог мав на увазі…

Але Бог нічого «не мав на увазі». Він не пише натяками. Він говорить і каже прямо. У кожному слові Його — істина, у кожному реченні — прямий дороговказ. Якщо людина не розуміє — значить, їй не дано. Не дано, бо серце її нечисте, бо живе вона у гріху, бо слухає не для того, щоб виконати, а для того, щоб спотворити.

І все ж відповідь завжди є. Якщо не в одному місці, то в іншому. Навіть якщо доведеться гортати тисячу сторінок, навіть якщо доведеться шукати через молитву й наполегливість і це навіть необхідно. Ключем завжди є воля Господа. І ця воля відкриває Слово лише тим, хто щиро молиться, кається й просить світла для того, щоб чинити добро. Бо можливості Бог не дає грішникам. Грішникам можжливості дає ддиявол і то, якщо йому не заборонить Господь Батько, бо тільки Йому одному диявол підлеглий.                ( Захарія 3: 2) 2. І сказав Господь сатані: Господь нехай заборонить тобі, сатано, нехай заборонить тобі Господь, що вибрав Єрусалим! Чи не головешка він, вихоплена з вогню?

Псевдосвященники «Нексус Біо» розуміння не мали. Бо вони не просили розуміння від Бога. Вони не хотіли його мати. Їм потрібна була не істина, а виправдання для своїх справ. Тому,'',,,, їхні «проповіді» ставали не словом життя, а інструментом брехні.

— Послухайте, — казали вони людям, — Бог мав на увазі, що можна виправдати насильство, якщо мета добра. Бог мав на увазі, що багатство — знак благословення. Бог мав на увазі, що якщо сильний топче слабкого, то так і треба, бо це закон природи. Таким чином спотворювали Святе Письмо.

І все це було збоченням. Тому що там, де Господь сказав «Люби», вони казали: «Користуйся». Де Він повелів «Прости», вони перекручували: «Помстися». Де Він говорив «Служи ближньому», вони наставляли: «Підкорюй».

Це було не просто неуцтво. Це був гріх, обтяжений навмисністю. Бо вони робили це свідомо, виконуючи замовлення «Нексус Біо». Вони знали, що перекручують. Вони розуміли, що сіють смуту й ненависть, і все ж ішли на це за гроші. І гріх їхній був тяжчий, ніж просте незнання, бо вони знали — і свідомо це робили, тобто зрадили.

Команда Данила розуміла: цей виклик не можна залишити без відповіді. Бо найстрашніша зброя у війні добра і зла — це не кулі й не бомби. Це перекручене Слово, яке може отруїти свідомість і серце, посіяти сумнів, зруйнувати довіру, навіть там де було розуміння.

— Якщо ми дамо людям лише текст, — сказав Семен, — його завжди можна підробити, перекрутити. Завжди можна перекрутити, вирвати з контексту, поставити поряд з отруйним коментарем. Але якщо ми дамо їм розуміння — його не вкрадеш. І це розуміння повинне бути постійним а не частковим.

І тоді народилася ідея нового оновлення «Дієвої Біблії». Тепер прилад мав працювати не лише як цитата чи нагадування. Він мав допомагати людині бачити цілий контекст. Якщо з’являлася фраза, що викликала сумнів, система одразу підбирала інші місця Писання, які пояснювали, доповнювали, розкривали суть. Ніяких вирваних рядків, ніяких «коротких скорочень». Тому, це були слова Бога не викручені, мудрі, мудріших за які нема,  бо тільки Він Бог і крім Нього нема.

Прилад відтепер пояснював: «Тут Господь каже одне, але якщо ти подивишся в іншому місці — побачиш розвиток думки. Слово живе не уривками, а цілим шляхом». І розуміння це не вирваний шматок з текста Біблії, а розуміння Біблії взагалі. А для цього потрібні великі зусилля, наполегливість і молитва до Бога з проханням щоб дав істинне розуміння а не поверхневе прочитання текста.

Більше того, команда додала спеціальний режим — « БожеТлумачення». Він не нав’язував готових рішень, але ставив людині запитання: «Для чого ти хочеш використати цей текст? Чи співпадає твій намір із любов’ю? Чи не шукаєш ти виправдання для зла?» Це була неначе доказова база Бога, тому що в ній не було користі, в тільки істина.

Ці питання пробивали серце. Бо навіть найзапекліший хитрун раптом бачив: не можна сховатися за буквою, якщо дух проти тебе.

— Люди мають зрозуміти, — сказав Данило, — що Біблія — це не зброя проти ближнього. Це дзеркало для самого себе, твоїх відчуттів. Якщо ти шукаєш у ній виправдання для ненависті — ти вже програв.

І саме так вони відповідали на атаку «Нексус Біо». Там, де псевдосвященники сіяли сумнів і страх, команда давала цілісність і світло. Там, де звучало «Бог мав на увазі», «Дієва Біблія» нагадувала: «Бог сказав».

І люди почали відчувати різницю. Бо Слово, правильно витлумачене, завжди приносило мир у серце, ясність у думки, силу у вчинки. А викривлене слово приносило лише темряву й розбрат.