Вибір що робить людину

Розділ 51. Голоси серед хаосу

Коли слова Данила розлетілися залом, тиша тривала лише мить. Потім — вибух. Не пострілів, а людських голосів, обурення, страху і гніву. Люди вставали з місць, одні вимагали негайного арешту керівників «Нексус Біо», інші кричали, що це провокація. Камери, які мали вести офіційну трансляцію конференції, поспіхом відключалися, але сотні смартфонів у залі вже вели прямий ефір.

Корпорація не очікувала, що правда пролунає саме так — на їхній «сцені перемог».

Атака в реальному часі

Данило бачив, як охоронці корпорації рушили до сцени. Василь, що стояв серед натовпу, вже зняв запобіжник зі зброї, але «Ніагрес» тихо миготів зеленим: у більшості людей навколо не було агресії, лише паніка. Це означало, що серед охорони теж були ті, хто вагається.

Тим часом «Архонт», який був вмонтований в ,, Аналізатор брехні'', під’єднаний до планшета Данила, виводив повідомлення:

> Спроба цифрової нейтралізації.

Джерело — внутрішній канал корпорації.

Мета — заблокувати трансляцію та стерти відеозаписи зі смартфонів.

— Вони намагаються переписати все просто зараз, — прошепотів Семен, який стояв за кулісами.

Данило швидко активував додатковий модуль «Аналізатора брехні» — систему резервного шифрування. Дані дублювалися на десятки анонімних серверів у різних країнах. Навіть якби фізичні носії знищили, інформація вже жила у мережі.

Несподівані союзники

Охоронці дісталися до сцени. Один із них рішуче ступив уперед, але «Ніагрес» у кишені Василя загорівся м’яким синім світлом — сигнал, що в серці людини борються два імпульси: наказ і сумнів.

— Стій, — гукнув Василь, виходячи з натовпу й стаючи між сценою та охороною. — Подумай, кого ти захищаєш. Вони відправили на смерть десятки таких, як ми. Наступним можеш бути ти.

Слова й прилад зробили своє. Двоє охоронців опустили зброю. Третій вагався, але саме тоді «Аналізатор брехні» висвітив: сильний страх, низька агресія, готовність підкоритися силі більшості.

— Вони вже не мають контролю, — прошепотів Данило, дивлячись, як частина залу почала аплодувати, підтримуючи його промову.

Голос Олени

Олена, яка сиділа серед гостей, не витримала. Вона піднялася й вийшла на середину залу:

— Я працювала в їхній системі безпеки! Я бачила ці накази! — її голос тремтів, але слова були гучні і впевнені. — Усе, що ви почули, правда. І це не лише тут, у місті. Вони мають мережу по всьому світу!

Зал знову вибухнув — тепер уже схвильованими вигуками підтримки. Люди знімали її слова на телефони, розсилали далі. Це вже не можна було зупинити жодними хакерськими атаками.

Контратака корпорації

Та «Нексус Біо» не збиралися відступати. На сцену вийшов один із топ-менеджерів, сивий чоловік з холодними очима. Він говорив чітко, намагаючись перехопити ініціативу:

— Не вірте їм! Це постановка! Вони — інструмент конкурентів, які прагнуть знищити наш прогрес! Ми будуємо майбутнє, а вони сіють страх!

У цей момент «Аналізатор брехні» ожив на екрані планшета:

> Об’єкт: Михайло Д., директор з розвитку.

Стан: підвищене серцебиття, брехня у ключових тезах.

Підтвердження: внутрішні листування, які суперечать його словам.

Данило вивів дані просто на великий екран. Поруч з обличчям топ-менеджера з’явилися витяги з пошти, накази, підписи. Люди в залі бачили це наживо.

Менеджер зблід, його голос зірвався. Він намагався щось сказати, але натовп уже кричав: «Брехун!», «Судити їх!».

Вибух напруги

Раптом світло в залі різко згасло. Лише аварійні лампи кидали тьмяні відблиски. Семен зрозумів: це не просто технічна проблема — це була спроба хаосу. У темряві легше схопити потрібних людей, підмінити потім події.

Василь миттєво активував «Ніагрес» хоча він вже був активований в автоматичному режимі. Прилад засвітився жовтим — кілька осіб у залі готувалися до нападу. Це були не охоронці, а спеціальні агенти, підсаджені корпорацією. Прилад зафіксував, викид адреналіну, напруження м'язів обличчя і тіла і багато інших факторів, які безперечно вказували на агресивні дії.

— Даниле, ліворуч! — крикнув він.

І справді, в тіні промайнув силует із ножем. Але «Ніагрес» встиг подавити агресивний імпульс. Чоловік раптом зупинився, впустив ніж і схопився за голову, зриваючись на крик.

— Що я роблю?.. Господи, що я роблю?..

Зал завмер. Люди почали розуміти: тут відбувається щось більше, ніж політика чи гроші. Це була боротьба за саме серце людини. Тобто боротьба з ожливістю людини оберати добро.

Перелом

Коли світло знову ввімкнули, атмосфера вже була іншою. Більшість присутніх стали на бік Данила та його команди. Хтось навіть вийшов на сцену, аби фізично прикрити їх від охорони корпорації.

— Ви більше не керуєте нашим містом! — закричав один із бізнесменів, що раніше мовчав. — Ми вимагаємо незалежного розслідування!

Це було схоже на ланцюгову реакцію. Люди, які роками мовчали, тепер піднімали голос. Олена стискала носій у руці й плакала: її свідчення більше не загубляться, вона була певна.

Дорога назад закрита

Данило розумів: цього вечора вони виграли лише перший великий бій. Корпорація мала ресурси, армію юристів, цілу мережу підконтрольних медіа. Але найважливіше вже сталося: їхня тінь уперше вийшла на світло. Принаймні частина її, що призвело до знищення цієї частини. Але це була боротьба не на життя а на смерть.

Він озирнувся на своїх друзів — Семена, Василя, Олену. Вони стояли поруч, і вперше Данило відчув, що правда про  ,, Нексус біо '', більше не належить лише їм. Вона вже жила серед людей.

Василь поклав руку Данилу на плече:

— Далі буде складніше. Вони кинуть усі сили, щоб нас стерти.

— Я знаю, — тихо відповів Данило. — Але тепер ми не одні. І це змінює все.

Зал гудів, люди кричали, хтось співав гімн, хтось молився. Це був хаос, але в тому хаосі народжувалася сила. Сила, яка могла стати початком кінця імперії «Нексус Біо»




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше