Розділ 47: Бойове хрещення Семена

Світ корпорацій не любив пустот. Варто одному воїну світла впасти — на нього  тут же накидалися тіні. Після загибелі Валентина, “Нексус Біо” відчули слабке місце й почали діяти агресивніше, намагаючись пробити захист Данила й команди. Але саме в цей час в гру вступив Семен.

Йому було лише двадцять три. Він виглядав майже хлопчаком, але коли сідав за клавіатуру, його погляд змінювався. Тоді це вже не була юна безтурботність — у зіницях світилася концентрація і щось схоже на вогонь.

Перший справжній виклик з’явився несподівано. “Нексус Біо” влаштували масштабну атаку на їхню систему через серію підставних сайтів. Звичайна кібероборона таке не витримала б, але Семен, ніби відчувши небезпеку наперед, ще за кілька хвилин до початку попередив Данила:

— Готуйтесь. Вони підуть лавиною. Спершу через вхідні шлюзи, потім — через соціальні мережі. І останній удар буде прихований у коді, який виглядає, ніби написаний для дітей.

Данило не міг збагнути, як він це все зрозумів. Але час показав — Семен мав рацію. Атака справді почалася хвилею. Сервери гуділи, наче вулики, екран ряснів червоними сигналами тривоги.

Та хлопець не розгубився. Пальці його літали по клавішах з такою швидкістю, що інколи здавалося — він не друкує, а грає музику.

— Ось дивіться, — бурмотів він сам до себе, але в кімнаті всі затихли, слухаючи його, — цей код із казочкою про “золотого зайця” — насправді троян. А ось тут — нібито картинка з морським берегом, але це замаскований ключ до внутрішньої системи. І, нарешті, ось тут — вони спробують купити когось всередині нас. Але ми ж не продаємося, правда?

Його посмішка світилася впевненістю.

Матвій, який спостерігав поруч, не втримався:

— Семене, ти ніби бачиш наперед. Це інтуїція чи досвід?

— І те, і друге, і́ інше, — відповів він, не відриваючись від монітора. — А ще — просте правило: зло ніколи не буває складним. Воно завжди тупе й прямолінійне. Потрібно лише подивитись уважно — і маска падає. І головне, треба щоб Бог допомогав, а для цього треба обов'язково мати добрі наміри.

Атака тривала кілька годин. Люди виснажувалися, пили літрами каву, а Семен працював невпинно, мов машина, але був зовсім не машина а людина, в повному сенсі цього слова. Але найвражаюче було те, що він під час цього ще й встигав підбадьорювати інших.

— Тримайся, друже, — казав він Іллі, котрий ледь не заснув над кодом. — Пам’ятай, ми не просто захищаємо сервери. Ми захищаємо людей. Кожен злам — це чиясь зруйнована доля. Ми не дамо їм цього.

У найгарячішу мить він раптом зупинився. На екрані засвітився рядок коду, що здавався абсолютно безпечним — кілька цитат із класичної літератури. Та Семен нахилився ближче, примружився і сказав:

— Ось вона. Їхня фінальна зброя. Вони заховали інструкцію для повного відключення наших сенсорів прямо у цитатах. Красиво, але примітивно.

І за кілька хвилин він переписав рядки так, що замість ворожого коду система отримала молитву з Псалмів: “Господь — мій світильник і спасіння моє, кого я буду боятися?”

— Ти серйозно вставив Біблію в код? — розсміявся Данило крізь напругу.

— А чому ні? — спокійно відповів Семен. — Хай бачать, проти Кого вони воюють. Проти Світла. А Світло не перемогти.

Атака закінчилася різко. Наче лавина, яка зійшла, але вперлася в кам’яну стіну. Системи витримали, жоден канал вони не прорвали. У кімнаті запала тиша. Люди важко видихали, втомлені, але щасливі.

Данило підійшов до Семена, поклав руку йому на плече й сказав:

— Вітаю, брате. Це було твоє хрещення. Тепер ти з нами по-справжньому.

Хлопець знизав плечима й усміхнувся:

— Я ж казав: дав слово — тримайся будь що.

Того вечора Данило довго не міг заснути. Перед очима знову постав Валентин — його остання посмішка, його останній вибір. І тепер поруч стояв Семен — молодий, але з тим самим вогнем, що і у Валентина в серці, тільки не прегашений зрадою а чистий, потужній.

Світ насправді не залишався без надії. Бо завжди приходили ті, хто піднімав впавший прапор і ніс його далі. І Данило вперше за довгий час відчув впевненість: вони ще можуть перемогти і неодмінно переможуть, якщо з ними буде Бог, а Він з тими хто має добрі наміри.